Міжпредметні зв’язки при викладанні іноземної мови

Статті і корисна інформація » Міжпредметні зв’язки при викладанні іноземної мови

В рефераті розглядаються міжпредметні зв’язки при викладанні іноземної мови. Зміни в геополітичній ситуації, які мали місце в суспільстві наприкінці XX та на початку XXІ століття, спричинили пожвавлення міжнародних стосунків зближення країн. Це викликало потребу у фахівцях, які володіють іноземними мовами. Однак самих лише знань іноземних мов у зв’язку з глобалізацією стало вже замало. На думку деяких вчених (В.С. Біблер), століття, яке закінчилось, породило значний синтез культур поставивши таким чином проблеми їх нього діалогу. Діалог культур не лише припускає взаєморозуміння та спілкування між різними народами, а й потребує духовного зближення величезних культурних регіонів. У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема розуміння загальнолюдських цінностей, а також відмінностей між народами, їхніми культурами. Виникає потреба у формуванні особистості, яка володіє не тільки іноземними мовами, а й готовністю до цілісного сприйняття світу, до його розуміння на основі культурного плюралізму та поваги до людської особистості.

Основним засобом міжособистісного та групового спілкування та виконання професійної діяльності виступає іноземна мова. Вона відіграє роль інструментарію у розв’язанні глобальних проблем, що стоять перед Україною. При всій різноманітності своїх функцій, мова – це, насамперед, основний носій інформації різного роду. У структурі професійно-мовної компетенції важливим є володіння спеціальною термінологією в обсязі, необхідному та достатньому для певного і точного опису об’єкта професії, оскільки самі терміни виражають основні поняття тієї чи іншої галузі знань і зв’язки між ними.

Отже, знання іноземної мови є важливим для формування високого рівня плюралізму та одержання престижної роботи. На мій погляд, саме низький рівень мовної підготовки спеціалістів знижує їхню конкурентоспроможність та мобільність на світовому ринку праці.

Все це характеризує ту суспільну проблему, яка породжує нагальну необхідність у виборі підходу до навчання іноземних мов, який зумів би подолати бар’єри у спілкуванні між носіями різних мов. Одним з таких підходів є міжпредметний підхід, засобом здійснення якого є реалізація міжпредметних зв’язків при викладанні іноземних мов. Даний підхід до викладання вартий уваги, бо він відповідає загально дидактичному і загально методичному принципу доступності, що вимагає рівномірного розподілу матеріалу під час усього періоду навчання. Він сприяє швидкій адаптації у ситуації зміни професії чи сфери її діяльності в межах однієї спеціальності. Вивчення іноземної мови, яка пов’язана з типовим спілкуванням для багатьох сфер діяльності, підвищує мотивацію та пізнавальну активність учня.

Іноземна мова, як ніяка інша дисципліна, відкрита для численних міжпредметних зв’язків, для використання інформації з інших галузей знань.

Проблема реалізації міжпредметних зв’язків не нова. Їй присвячено чимало наукових праць методичного та загально-педагогічного характеру. Однак у наш час вона звучить з особливою силою щодо вивчення мов у навчальних закладах.

На мій погляд, реалізація міжпредметних зв’язків при викладанні іноземних мов носить ще до деякої міри епізодичний характер. Це пояснюється, насамперед, відсутністю скоординованості між навчальними програмами з іноземної мови та з інших загальних дисциплін, що унеможливлює свідоме перенесення учнями набутих знань у сферу іноземної мови. У сучасній педагогіці значення міжпредметних зв’язків збільшується. Вони сприяють раціоналізації навчального процесу. Адже у світлі сучасних тенденцій до синтезу та інтеграції наукових знань саме міжпредметні зв’язки є одним з шляхів інтегрування освіти, засобом підвищення загальноосвітнього, загальнокультурного потенціалу наукового складу.

Актуально про педагогіку:

Вікові особливості дітей старшого дошкільного віку
Новітні погляди на процес формування психологічного світу дитини ґрунтуються на теорії О.В.Запорожця про самоцінність дошкільного дитинства. А це означає, що основний шлях розвитку на цьому етапі – збагачення і наповнення його найбільш значимими формами і способами діяльності. Провідною лінією розв ...

Експериментальне дослідження обґрунтованості використання наочності для формування позитивних мотивів навчання
Проведене у 2004-2005 рр. на базі Тернопільської загальноосвітньої школи - дитячого садка № 35 експериментальне дослідження, у якому взяли участь учні 4 класів, дозволило нам отримати певні результати. Метою дослідження було обґрунтування використання наочних засобів на уроках української мови. Для ...

Впровадження програми "Гармонізація соціальним педагогом соціального середовища школи"
Об’єкт програми – соціальне середовище школи. Суб’єкт програми – автор програми, соціальний педагог психолог та представники адміністрації, увчителі, педагог організатор та ін. Термін проведення: 6 місяці. Програма впроваджувалася під кінець навчального процесу( тобто середина квітня-початок травня ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com