Принципи виховання та їх реалізація в сучасній школі

Статті і корисна інформація » Принципи виховання та їх реалізація в сучасній школі

Сучасний період відродження України, її державності, економіки, освіти, науки та культури вимагає зміни поглядів на освіту, виховний ідеал, виховання особистості. У Національній доктрині розвитку освіти, цілісна виховна система розглядається як один із основних шляхів реформування виховання.

Зміни й оновлення освітньої парадигми підводять педагогів до сучасного розуміння виховання як діяльності, що базується на саморозвитку, самовдосконаленні та їх педагогічній підтримці. Основним завданням сучасної школи є виховання свідомих громадян України, забезпечення умов для творчої самореалізації, самовизначення особистості. Це повинно бути, на нашу думку, осередком виховної системи.

У Концепції національного виховання, Національній програмі виховання дітей та молоді визначаються основні принципи організації виховного процесу, серед яких основними є акмеологічний принцип, національна цілеспрямованість, культуровідповідність, цілісність, психологічний супровід, технологізація, діалог тощо.

"Виховання" як педагогічна категорія має своє лексичне наповнення і тлумачиться у залежності від сфери використання з різними специфічними відтінками. Виховання як процес впливає на збереження життєвої наступності між минулим і прийдешніми поколіннями, особливо у напрямку засвоєння різнорідного досвіду попередників і використання його в осучасненому вигляді в умовах реального життя на конкретному історичному етапі, трактується як взаємодія того, хто виховує та вихованця з метою цілеспрямованого формування цілісної особистості тощо.

В "Етимологічно-семантичному словнику української мови. Т.І." митрополита Іларіона (професора Івана Огієнка) вказано, що перше значення терміну "виховання" було "вигодування, пізніше й духовне окормлення". Він зазначив наступне: "Лекс. 1627 р. слово "виховання" перекладає церк. словом "воскормленіє". Саме ж трактування "виховання" у Івана Огієнка звучить так: "Виховання - це зовнішня чемність, уміння пристойно триматися на людях; не плутати з словом "освіта". Відповідно "вихований" у Івана Огієнка пояснюється як той, "хто добре знає світські звички, увічливий; не треба плутати зо словом "освічений".

У навчальному посібнику "Педагогіка" Василя Ягупова, виданому у 2002 році, справедливо зазначено про відокремлення поняття "виховання" від поняття "навчання" у другій половині XVIII століття. Це має своє суттєве пояснення: "Часто освічена, з багатим запасом знань людина є досить невихованою і явно відштовхує від себе оточуючих". Можемо лише констатувати факт належності навчання до найважливіших компонентів вихованості особистості.

"Родинно-сімейна енциклопедія" (1996) містить тлумачення виховання як процесу передачі новим поколінням досвіду, набутого старшими поколіннями "з метою забезпечення дальшого розвитку суспільства". Зважаючи й на те, що процес виховання призводить у результаті до змін у станах особистості (психічному, фізичному, духовному), можемо зробити узагальнюючий висновок щодо його тлумачення.

Виховання - це процес впливу на особистість, здійснюваний протягом її життя з метою передачі досвіду представників свого роду, етносу, народу, світової громадськості, частіше цілеспрямований і планомірний, організований шляхом взаємодії вихователя і вихованця, під час якої відбувається вплив на пізнавальну, мотиваційну, емоційну, вольову та інші його сфери з метою розвитку світогляду (у тому числі й наукового), духовно-моральних, етичних, ділових якостей.

Актуально про педагогіку:

Визначення сутності професійної компетентності педагога
Необхідно зазначити, що сучасний стан наукової психолого-педагогічної літератури визначається наявністю великої кількості понять, які характеризують певний рівень розвитку і професійного становлення особистості педагога, здатного до реалізації педагогічної діяльності, серед яких гідне місці займают ...

Функціонування типів пам’яті на усіх етапах розвитку школяра
Оскільки на сьогоднішній день англійську мову вивчають діти ще з першого класу, то, відповідно, підходи до вивчення також мають бути різні. Людська пам’ять на будь-якому віковому етапі поділяється на типи: –наочно-образний (легко відтворюються образи); –словесно-образний (легко запам’ятовуються дум ...

Соціальний педагог: особистість і професія
Соціальні педагоги проклали дорогу професії соціального працівника. І це є закономірним не лише тому, що базову основу професійної компетентності будь-якого фахівця з соціальних питань становлять психолого-педагогічні, етичні та моральні характеристики, а тому, що початком цього слугували прогресив ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com