Дидактичний проект підготовки робітника за фахом "Оператор ПК" з поглибленою розробкою технологій навчання по темі: "Концентратори"

Статті і корисна інформація » Дидактичний проект підготовки робітника за фахом "Оператор ПК" з поглибленою розробкою технологій навчання по темі: "Концентратори"

Концентратор або хаб (жарг. від англ. Hub - центр діяльності) - мережевий пристрій, призначений для об'єднання кількох пристроїв Ethernet в спільний сегмент мережі. Пристрої підключаються за допомогою витої пари, коаксіального кабелю чи оптоволокна. Термін концентратор (хаб) застосуємо також до інших технологій передачі даних: USB, FireWire і др.

В даний час хаби майже не випускаються - їм на зміну прийшли мережеві комутатори (свитчи), що виділяють кожне підключений пристрій в окремий сегмент.В даний час одним із стандартних компонентів мереж стає концентратор. А в мережах з топологією «зірка» він служить центральним вузлом. Серед концентраторів виділяються активні (active) і пасивні (passive).

Активні концентратори. Активні концентратори регенерують і передають сигнали так само, як це роблять репітери. Іноді їх називають багатопортовими репітерами - вони зазвичай мають від 8 до 12 портів для підключення комп'ютерів.Пасивні концентратори. Деякі типи концентраторів є пасивними, наприклад монтажні панелі або комутуючі блоки. Вони просто пропускають через себе сигнал як вузли комутації, не посилюючи і не відновлюючи його. Пасивні концентратори не треба підключати до джерела живня.

1.1 План конспекту по темі «Концентратори»:

1 Призначення концентраторів

2 OSI

2.1 Концентратори початкового рівня

2.2 Концентратори середнього класу

2.3 SNMP-керовані концентратори

2.4 BNC-концентратори

3. 10/100Hub-и

4. Зв'язковий біт

5. Забезпечення секретності

1. Постановка цілей вивчення теми й вибір типу навчання

Цілі вивчення теми - один з визначальних компонентів педагогічної системи. Вони залежать від соціального замовлення - вимог суспільства до освіти громадян. Проте при побудові педагогічної системи цілі конкретизуються на основі психолого-дидактичних знань.

У історії дидактичних учень є два погляди на цілі навчання. Перший стверджує, що метою є розвиток мислення, пам'яті і інших здібностей особи. Це отримало назву "Формальна освіта". Згідно другому, метою навчання є засвоєння основ наук, формування конкретних, потрібних в житті знань. Це мало назву " матеріальна освіта".

Сучасна дидактика вважає, що розвиток особистості не відбувається без освоєння знань. Тому цілі вивчення теми конкретизуються в наступних завданнях:

- забезпечення необхідного рівня засвоєння систематизованих знань про природу, суспільство, техніку, культуру, які зумовлять адаптацію учнів до подальшого навчання і життя;

- розвиток інтересів, здібностей, мислення, уваги, уяви, пам'яті, відчуттів, волі, пізнавальних і практичних умінь; завдання є чи не основним, оскільки розвинене мислення і інші здібності дозволяють випускникові поповнювати знання і удосконалювати себе;

- формування світогляду, етичних, естетичних і інших цінностей і якостей;

- формування здібностей до самоосвіти, потреби і умінь в самонавчанні, у використанні інформації і інформаційних технологій; це завдання важливе в умовах безперервної освіти, оскільки в сучасну епоху швидко застарівають знання і є необхідність в умінні і готовності постійно вчитися самостійно;

- формування знань про основи виробництва і організації праці в промисловості і управлінні, розвиток умінь користуватися технічними пристроями, зокрема електронними.

Типи навчання

Програмоване навчання – це кероване засвоєння учбового матеріалу, яке здійснюється за спеціально складеною покроковою повчальною програмою і реалізується за допомогою повчальних пристроїв або програмованих підручників. Програмований учбовий матеріал є серією порівняно невеликих порцій учбової інформації (кадрів, файлів, кроків), що подаються в певній логічній послідовності.

Модульне навчання. Модуль – це цільовий функціональний вузол, в якому об'єднані учбовий зміст і технологія оволодіння ним. Модульне навчання виникло як альтернатива традиційному навчанню, інтегруючи в собі все те прогресивне, що накопичене в педагогічній теорії і практиці. Найбільш повно основи модульного навчання розроблено і викладено П.Ю.Цявічене. Суть модульного навчання полягає в тому, що учень повністю самостійно (або з певною часткою допомоги) досягає конкретних цілей учення в процесі роботи з модулем. Педагог розробляє програму, яка складається з комплексу модулів і дидактичних завдань, що послідовно ускладнюються, забезпечуючи при цьому вхідний і проміжний контроль, що дозволяє учневі разом з вчителем здійснювати управління ученням. Зміст навчання представляється в закінчених самостійних комплексах (інформаційних блоках, засвоєння яких здійснюється відповідно до мети). Дидактична мета формулюється для навчаного і містить в собі не тільки вказівку не об'єм знання, але і на рівень його засвоєння. Модулі дозволяють перевести навчання на суб’єкт-суб’єктну основу, індивідуалізувати роботу з окремими учнями, дозувати індивідуальну допомогу, змінити форми спілкування вчителя і учня.

Проблемне навчання – це навчання, при якому учню знання не повідомляються в готовому вигляді, а отримуються тільки в процесі вирішення проблемних ситуацій.

Проблемна ситуація – це початковий момент розумового процесу учнів, усвідомлене утруднення, шляхи подолання якого необхідно знайти. Проблемне завдання (пізнавальне, пошукове завдання) – це завдання, спосіб виконання і результат якого учнем заздалегідь не відомі, але рівень їх підготовки дозволяє самостійно знайти спосіб його виконання і отримати відповідь.

Актуально про педагогіку:

Психолого-педагогічні дослідження проблеми інтелектуального розвитку особистості
Інтелектуальний розвиток громадян нашої країни є сьогодні турботою загальнодержавного значення, оскільки значною мірою пов’язаний із розвитком країни як держави європейського рівня. У високорозвинених країнах інтелектуальна діяльність є предметом особливої уваги з боку держави, її розвиток всіляко ...

Дослідження впливу дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості, навчання та виховання молодшого школяра
Враховуючи актуальність даної проблеми, нами було проведено дослідження, яке спрямоване на спробу виявити вплив дисфункціональної родини на особистість молодшого школяра. Провівши дане дослідження, гіпотеза про те, що дисфункціональна сім’я має негативний вплив на виховання, навчання та розвиток ос ...

Донауковий розвиток соціальної педагогіки в культурі доіндустріального суспільства
Хронологічні рамки доіндустріального (або традиційного) суспільства охоплюють найдовший період філогенезу, а саме від приходу кроманьйонця (Homo sapiens) приблизно 40 тис. років тому у верхньому палеоліті – до великих географічних відкриттів наприкінці XV cт. н.е. Саме 40 тис. років тому формування ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com