Роль наочного матеріалу у формуванні часових уявлень у дітей середнього дошкільного віку

Статті і корисна інформація » Роль наочного матеріалу у формуванні часових уявлень у дітей середнього дошкільного віку

Одним із важливих напрямків модернізації освіти, визначених у Національній доктрині розвитку освіти та Державній національній програмі «Освіта. Україна XXI століття», є «оновлення змісту, форм і методів дошкільного виховання відповідно до вікових особливостей дітей дошкільного віку».

Як відомо, сучасні умови праці вимагають від людини уміння стежити за перебігом часу в процесі своєї діяльності, розподіляти її в часі, реагувати на різні сигнали з певною швидкістю і через задані тимчасові інтервали прискорювати або уповільнювати темп своєї діяльності, раціонально використовувати час. У всіх видах діяльності людини так чи інакше потрібна орієнтація в часі, відчуття часу. У свою чергу відчуття часу спонукає людину бути організованою, зібраною, допомагає берегти час, раціональніше його використовувати, бути точним. Час є регулятором не тільки різних видів діяльності, але і соціальних відносин людини. Під керівництвом Б.Г. Ананьева була проведена серія психолого-педагогічних досліджень розумового розвитку дітей в процесі початкового навчання. Ці дослідження довели, що немає жодного виду діяльності дітей в процесі навчання, в якому просторово-часове орієнтування не було б важливою умовою засвоєння знань, умінь і навиків розвитку мислення.

Одним з найважливіших положень, що лежать в основі організації процесу навчання, є принцип наочності. Я.А. Коменський називав його «золотим правилом» дидактики, згідно якому в навчанні необхідно використовувати всі органи чуття людини. Він відзначав, що «якщо ми магмо намір насад, жувати в дітях дійсні і достовірні знання, то ми взагалі повніші прагнути навчати їх всьому за допомогою особистого спостереження і почуттєвої наочності».

Дослідження показують, що супровід розповіді ілюстрацією того, що вивчається, значно підвищує рівень засвоєння. Так, ефективність слухового сприйняття інформації складає 15%, зорового – 25%, а їх одночасне включення в процес навчання підвищує ефективність сприйняття до 65%.

Наочність в навчанні заснована на такій закономірності процесу пізнання, як його рух від почуттєвого до логічного, від конкретного до абстрактною. На ранніх етапах розвитку дитина більше мислить образами, чим поняттями. Наукові поняття і закономірності легше засвоюються дітьми, якщо підкріплювати їх конкретними фактами в процесі порівняння, проведення аналогій і т. п.

У наш динамічний, насичений інформацією час особливого значення набуває питання про інтенсифікацію, а в результаті, й оптимізацію навчального процесу в дошкільних закладах. Однією з важливих умов підвищення ефективності навчально-виховної роботи є формування пізнавальної активності (що підтверджується науковими здобутками таких відомих авторів, як Артемова А.В., Баглаєва Н.І. Кононко О.Л., Котирло В.К., Ладивір С.О., Щербакова К.Й. та інші).

На сучасному етапі проблема розвитку пізнавальної активності дошкільнят – одна з найактуальніших у дошкільній освіті, оскільки активність є неодмінною передумовою формування розумових якостей особистості, її самостійності та ініціативності.

Наочність в навчанні забезпечується застосуванням різноманітних ілюстрацій, демонстрацій, лабораторно-практичних робіт, використанням яскравих прикладів і життєвих фактів. Особливе місце в здійсненні принципу наочності має застосування наочних посібників, слайдів, карт, схем тощо. Наочність може застосовуватися на всіх етапах процесу навчання. Її роль тим вища, чим менше знайомі діти з явищами та процесами, що вивчаються. У міру зростання абстрактності в навчанні необхідно використовувати різні види наочності: природну (предмети об'єктивної реальності і дії з ними), експериментальну (досліди, експерименти), об'ємну (макети, фігури і т. п.), образотворчу (картини, фотографії, малюнки), звукозображувальну (кінофільми, телепрограми), звукову (магнітофонні записи), символічну і графічну (карти, графіки, схеми, формули), словесну (образні словесні описи подій, фактів, дій). У використанні наочності важливе також відчуття міри, оскільки захоплення нею може затримувати розвиток абстрактного мислення дошкільників.

Модифікацією застосування наочності в навчанні служить теорія поетапного формування розумових дій, що набула поширення у працях таких видатних науковців, як П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна й інші. У основі цієї теорії лежить наступна закономірність: всяка розумова дія бере початок з матеріального, із зовнішньої дії. Щоб сформувати будь-який розумовий навик або уміння, треба спочатку створити навчальні умови, що моделюють його у вигляді дій з предметами і іншими об'єктами, потім перевести його виконання на вербальний (словесний) рівень. Це дозволяє реально управляти процесом формування розумових дій.

Класична дидактика встановила принцип наочності, виходячи з того очевидного факту, що успішним виявляється таке навчання, яке починається з розгляду речей, предметів, процесів і подій навколишньої дійсності. Наочність і особливо спостереження натуральних об'єктів, узятих в їх природних умовах, поза сумнівом, має велике значення і служить початковим пунктом знань дітей про об'єктивний світ. Необхідно відзначити велике значення правильно поставленої наочності навчання саме на основі спостережень предметів, явищ і процесів навколишньої дійсності.

Таким чином, можна зробити висновок, що наочність є початковим пунктом навчання. Теорію наочності розробляли: Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський і багато інших. Надалі проблемою наочності займалися такі учені, як Р.Г. Ламберт, М.Н. Скаткин, І.Я. Лернер, Д.Б. Ельконін, М.А. Данілов, И.Т. Городніков.

Враховуючи те, що початковим джерелом пізнання являється зорове сприймання, ставимо за мету нашого дослідження визначення та експериментальне апробування ефективності використання наочних засобів як одного зі шляхів формування пізнавальної активності дітей.

Актуальність обраної теми полягає в наступному: формування уявлень про час, зважаючи на його умовність та категоріальність, особливо потребує наочної демонстрації. Діти дошкільного віку виявляють спонтанну цікавість до математичних категорій: кількість, форма, час, простір, які допомагають їм краще орієнтуватися в речах і ситуаціях, упорядковувати і пов'язувати їх, сприяють формуванню понять. Дитячі навчальні заклади і підготовчі класи враховують цей інтерес і намагаються розширити знання дітей в цій сфері, проте знайомство із змістом цих понять, зокрема формуванням часових уявлень, не завжди відбувається систематично, і часто залишає бажати кращого. Концепція дошкільної освіти, орієнтири і вимоги до оновлення змісту дошкільної освіти окреслюють ряд досить серйозних вимог до пізнавального розвитку дошкільників, частиною якого є розвиток уявлень про час та явища, які з ним пов'язані.

Мета роботи – визначити роль наочного матеріалу у формуванні часових уявлень у дітей середнього дошкільного віку.

Робоча гіпотеза – передбачається, що організована робота по формуванню часових уявлень дошкільників відповідно до сучасних вимог сприятиме підвищенню рівня їх пізнавального та загальноосвітнього розвитку.

Визначена на початку роботи мета вимагає виконання наступних завдань:

Опрацювати відповідні до теми наукові джерела;

Дослідити поняття «наочність» як категорії дидактики у класичній та сучасній педагогічній літературі;

Визначити психолого-педагогічні передумови формування часових уявлень у дітей дошкільного віку;

Розробити та апробувати на практиці методику з формування часових уявлень у дітей середньої групи ДНЗ, відповідно до сучасних вимог Державної національної програми «Освіта. Україна XXI століття».

Об'єктом дослідження виступає група дошкільників середньої групи ДНЗ №585 м. Києва, загальною кількістю 20 дітей.

Предметом дослідження є процес формування часових уявлень з використанням наочності.

Практична значущість роботи визначається педагогічною затребуваністю рекомендацій відносно цілеспрямованого впливу на формування часових уявлень дитини дошкільного віку з допомогою використання наочного матеріалу.

Актуально про педагогіку:

Урок – основна форма організації навчання з основ економіки
Сучасні завдання навчання і виховання грунтуються на загальнолюдських цінностях, а визначальним принципом їх організації став принцип гуманізму, який передбачає соціальну та індивідуальну активність учнів у досягненні поставлених цілей. Такі досягнення можливі лише за умов демократичного та вільног ...

Значення наочності під час проведення практичних уроків на географічному майданчику
Під час навчання на уроках географії учень повинен не тільки засвоїти програмний матеріал, а й розуміти його, вміти використати набуті знання на практиці. Тільки в такому разі можна говорити, що мета навчання досягнута. Цілком зрозуміло, що процес формування наукового досвіду неможливий без розвитк ...

Класифікація бібліографічних джерел з педагогічних наук
Всю педагогічну літературу, яка має застосування в наукових дослідженнях, можна розділити за такими ознаками: У залежності від цільового призначення – обліково-реєстраційна, рекомендаційна, критична (рецензії, огляди, тощо). За змістом і типом книги – загальнопедагогічна, галузева (з дидактики, мет ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com