Використання принципів автономії та стратегій навчання при вивченні іноземної мови

Статті і корисна інформація » Використання принципів автономії та стратегій навчання при вивченні іноземної мови

Навчальний процес у вищій школі відповідно до Болонського процесу, що поступово впроваджується у вищу освіту України, має бути спрямований на підготовку освіченого фахівця, який уміє ініціативно, творчо мислити, самостійно поповнювати свої знання та застосовувати їх у діяльності.

Успіх підготовки фахівців залежить від багатьох факторів, одним з яких є самостійна робота студентів. В процесі впровадження кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ, значна частина навчального матеріалу виноситься на самостійне опрацювання учнями. Тому основним завданням викладача у вищій школі стає не репродуктивне викладання набору готових знань, а організація активної самостійної роботи учнів.

Нині зростає рівень інтелектуальних запитів учнів і водночас з’являються нові технології навчання, з якими має бути обізнаний кожний майбутній фахівець. Молодому спеціалісту, який не навчився у ВНЗ самостійно здобувати знання, буде не просто розвинути в собі ці якості в професійній діяльності.

Щоб виконати завдання, які постали перед середньою та вищою школою, потрібно вдосконалювати навчально-виховний процес, розробляти нові методи і форми взаємодії викладача і учня, стимулювати самостійну навчальну діяльність молоді, оскільки саме життя довело, що тільки ті знання, які людина набула самостійно, завдяки власному досвіду, думці й діям, стають справді її здобутком. Тому у вищих навчальних закладах останнім часом спостерігається тенденція до збільшення годин на самостійну роботу. Оволодіння уміннями та навичками самостійної діяльності є найважливішою умовою здійснення безперервної освіти.

Реалізація цієї мети тісно пов’язана з посиленням ролі самостійної роботи в навчальному процесі. Сучасні програми Міністерства освіти і науки України відводять на самостійну роботу студентів під керівництвом викладача від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу. Розвиток автономії студента під час вивчення іноземної мови є найважливішою освітньою метою сучасних програм по іноземним мовам. Це є свідченням того, що самостійна робота важливий резерв підвищення ефективності підготовки спеціалістів. Однак аналіз психолого-педагогічних досліджень, а також методичної літератури і результатів наукових досліджень дозволяє зробити висновок про недостатню готовність більшої частини учнів (близько 50%) до нових для них форм самостійної роботи у вищому навчальному закладі, що виявляється у відсутності необхідних навичок та вмінь, а також необхідної мотивації та уваги до цієї роботи. Істотні можливості щодо підвищення мотивації надає кредитно-модульна система. Мотивація учнів до навчальної діяльності буде підвищуватись за таких умов, якщо лекції та самостійна робота не дублюють одне одного.

Незважаючи на значну кількість досліджень, які присвячено самостійній роботі як учнів, так і студентів, та їх широкий і багатоплановий характер, багато питань цієї складної проблеми залишаються поки що не з’ясованими. Так, у теорії і практиці мають місце великі розходження, пов’язані з трактуванням ключового поняття – «самостійна робота студентів». Не розкриті достатньою мірою зв’язки і відношення між метою організації самостійної роботи учнів вищого навчального закладу I-III рівнів акредитації і способами її реалізації, не виявлені теоретичні передумови організації самостійної роботи учнів, орієнтованої на їхні індивідуальні особливості, не розроблені практичні рекомендації з організації самостійної роботи учнів, у яких урахувалися б нові ціннісні орієнтації і підходи.

Необхідно наголосити на тому, що формування вмінь самоосвіти є однією із задач підготовки випускника середньої школи. Однак, на жаль, необхідно зауважити, що в середньо-освітній сфері сьогодні не приділяється необхідна увага розвитку вмінь самостійного оволодіння іншомовним спілкуванням. У студента-першокурсника на момент початку навчання у спеціальному вищому навчальному закладі, як правило, відсутній досвід цілеспрямованої роботи по самостійному навчанню іноземної мови. Вищезазначене обумовлює необхідність зробити особливий акцент на розвитку самостійності особистості при оволодінні іншомовним спілкуванням у вищій школі для забезпечення якісної підготовки спеціалістів в області міжкультурної комунікації.

Недостатня увага розвитку в учнів самостійного оволодіння іншомовним спілкуванням спричинює негативний вплив не процес формування досконалості мовних навичок. Викладач та учень докладають багато зусиль для того, щоб здійснити якісне становлення навиків оперування мовним матеріалом та досягти рівня автоматизованого оволодіння ним. На жаль, ці умови або не завжди приносять бажаний ефект, або ціль досягається ціною значних часових або психічних затрат. Язиковий матеріал дуже часто забувається учнями, сформовані навички не автоматизуються. Як наслідок не забезпечується міцна основа для розвитку іншомовних комунікаційних вмінь.

Активація мовного матеріалу з метою становлення та вдосконалення мовного навику об’єктивно являє собою один з найбільш трудомістких етапів у процесі формування іншомовної комунікативної компетенції.

Важкість цього процесу зумовлена перед усім реальними умовами навчання іншомовному спілкуванню для абсолютної більшості регіонів країни (відсутність мовного середовища, обмеженість аудиторного часу та ін.) – опора на інший контекст навчання іноземних мов в більшості європейських країн – навчання його «всередині» соціокультурного та лінгвістичного середовища – не знижує гостроту поставленого вище завдання. Знання й уміння не можна передавати від викладача до студента, використовуючи тільки слова. Цей процес містить у собі знайомство, сприйняття, самостійну переробку, усвідомлення і прийняття цих умінь, навичок і понять. Головним є те, що полягає у функції самостійного, автономного навчання – формування висококультурної, всебічно розвиненої особистості, тому що в самостійній інтелектуальній і духовній діяльності людина може розкрити свій потенціал. вивчення дидактичної підготовки майбутнього вчителя до організації самостійної, автономної роботи і умов її організації

Таким чином, актуальність нашої роботи полягає в пошуку способів, які дозволяють максимально скоротити часові, психічні та матеріальні затрати при оволодінні мовним матеріалом, якісно змінити вектор зусиль викладача та учня, надати їм раціональний характер. Нагальною стає проблема організації самостійної діяльності учня по активізації мовного матеріалу з метою раціоналізації процесу формування та вдосконалення мовного навику.

Пошук шляхів рішення даної проблеми здійснювався багатьма вченими в області інтенсифікації, оптимізації процесу оволодіння іншомовним спілкуванням. До дослідження було залучено наукові праці А.Л.Бердичевського, Є.М.Винокурцевої, Н.И.Гез, В.М.Гурленова, С.П.Золотницької, А.Е.Капаєвої.

Об’єктом даної роботи є автономія в учбової діяльності учнів. На жаль, даній роботі неможливо дослідити усі елементи автономії, тому в якості предмета дослідження було взято лише базову складову автономії – учбові стратегії.

Метою даної роботи є вивчення дидактичної підготовки майбутнього фахівця до організації самостійної, автономної роботи і умов її організації, розробка та теоретичне обґрунтування методики автономного навчання.

В роботі в якості матеріалів були використані вправи та завдання, які винесено у додатки.

В даній роботі використовуються такі методи дослідження як дослідження літератури, дослідження документів та інтерв’ю.

Практичне значення полягає у застосуванні у педагогічному процесі розроблених автором даної дипломної роботи методичних рекомендацій у системі учбових та позаучбових занять.

Новизна дослідження полягає у аналізі автономного або самостійного навчання у методиці викладання іноземних мов, у розгляді автономії навчання у якості нової особостісно-орієнтованої технології у навчанні іноземних мов.

Комплексність зазначеної мети передбачає постановку і розв’язання наступних завдань:

надати теоретичне обґрунтування автономії навчання іноземних мов;

дослідити та проаналізувати опублікований педагогічний досвід з цієї проблеми;

проаналізувати особистий досвід застосування автономії та стратегій навчання.

Для досягнення поставленої мети ми використовували загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема:

основні методи:

1) критичний аналіз літературних джерел (в тому числі ретроспективне вивчення вітчизняного й зарубіжного досвіду);

2) вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи викладачів та вчителів;

3) наукове спостереження;

4) пробне навчання.

допоміжні методи

1) тестування;

2) хронометрування.

Теоретичне значення: Наша робота є внеском у загальну теорію методики викладання іноземних мов. Підтверджується можливість та ефективність автономного навчання та його необхідність у сучасному житті не лише для отримання освіти, але й для подальшої професійної діяльності.

Актуально про педагогіку:

Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах
У шкільній практиці навчання історії України вивчення історії рідного краю відбувається: 1) на уроках основного курсу, коли краєзнавчий матеріал використовується у смисловому зв'язку з досліджуваними подіями і явищами, і 2) на уроках, спеціально присвячених історії краю. Спершу розглянемо методичні ...

Світоглядно-філософські концепції соціалізації як підґрунтя її соціально-педагогічного розуміння
Порівняльне дослідження соціально-педагогічних аспектів соціалізації молоді по-перше вимагає конкретного розуміння суспільного значення цього явища як логічної основи визначення соціально-педагогічного змісту та форм буття в оточенні різних культур. Це вихідний пункт розуміння проблематичного поля ...

Історичний корінь «Наочної концепції дробу»
Як показує історія становлення основних математичних понять, зокрема поняття числа, дійсна необхідність у дробах виникла при вимірюванні величин за допомогою обраної одиниці. « .Історично дроби виникли у зв'язку з потребою вимірювати». Вимірювання різних величин за допомогою обраних мір (одиниць) п ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com