Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство»

Статті і корисна інформація » Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство»

Кожна наука має свої предмет і об'єкт дослідження та є синтезом знань про явища дійсності, які вона вивчає. Разом з тим вона неодмінно перебуває в певних взаємо­зв'язках з іншими науками.

Педагогіка досліджує виховання як свідомий і плано­мірний процес підготовки людини до життя і праці, роз­криває його сутність, закономірності, тенденції та перс­пективи, вивчає принципи і правила, які регулюють ви­ховну діяльність. Як і кожна наука, педагогіка покликана теоретично узагальнювати факти, проникати у внутрішню природу явищ, виявляти їх причини, передбачати їх розвиток. Во­на аналізує об'єктивні закономірності виховного процесу, досліджує істотні й необхідні, загальні та стійкі зв'язки, причинно-наслідкові залежності в ньому. їх знання дає можливість правильно будувати педагогічний процес, про­гнозувати результати виховання і здійснювати його від­повідно до потреб суспільства.

Праця є джерелом і важливою передумовою фізично­го та соціально-психічного розвитку особистості. «Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християн­ською моральністю діяльність людини, на яку вона нава­жується з безумовної необхідності її для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житті, — писав видат­ний російський педагог Костянтин Ушинський: «Саме виховання, якщо воно бажає щастя люди­ні, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя»

Завдання трудового виховання зумовлені потребами (існування, самоутвердження і взаємодії людини в сус­пільстві та природному середовищі. Воно покликане за­безпечити:

— психологічну готовність особистості до праці (ба­жання сумлінно та відповідально працювати, усвідомлен­ня соціальної значущості праці як обов'язку і духовної потреби, бережливість щодо результатів праці та повага до людей праці, творче ставлення до трудової діяльності);

— підготовка до праці (наявність загальноосвітніх і політехнічних знань, загальних основ виробничої діяль­ності, вироблення умінь і навичок, необхідних для трудо­вої діяльності, підготовка до свідомого вибору професії).

Трудове виховання ґрунтується на принципах:

— єдності трудового виховання і загального розвитку особистості (морального, інтелектуального, естетичного, фізичного);

— виявлення і розвитку індивідуальності в праці;

— високої моральності праці, її суспільно корисної спрямованості;

— залучення дитини до різноманітних видів продук­тивної праці;

— постійності, безперервності, посильності праці;

— наявності елементів продуктивної діяльності дорос­лих у дитячій праці;

— творчого характеру праці;

— єдності праці та багатогранності життя.

У трудовому навчанні учні одержують загально трудову (оволодіння знаннями, уміннями і навичками з плану­вання, організації своєї праці), загальновиробничу (осво­єння науково-технічного потенціалу основних галузей ви­робництва, основ економіки та організації праці, природи й навколишнього середовища), загально технічну (оволо­діння знаннями з урахуванням специфіки галузі, в яку входить обраний профіль трудової підготовки) й спеціаль­ну підготовку (передбачає формування початкових умінь і навичок праці з обраної спеціальності).

Зміст трудового виховання визначається навчальною програмою для кожного класу

У навчально-виховному процесі сучасної школи, крім уроку використовують позаурочні форми: семінари, прак­тикуми, факультативи, екскурсії, індивідуальні або групо­ві додаткові заняття, предметні гуртки, домашню навчаль­ну роботу.

Екскурсія є складною формою навчально-виховної роботи, триває 45—90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.

Екскурсії поділяють: за змістом (виробничі, біологіч­ні, історичні, географічні, краєзнавчі, мистецькі); за ча­сом (короткотермінові, тривалі); за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або про­міжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключ­ні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні). Об'єктами навчальних екскурсій є промислові підприємства.

Екскурсія на виробництво

Гіпотези про її значимість у навчально-виховному процесі:

екскурсія як реклама тої або іншої професії;

екскурсія як підвищення ефективності навчально-виховного процесу;

проведення екскурсій сприяє розвитку уваги, пам'яті, логічного мислення.

Проведення екскурсії поділяють на декілька етапів:

1. Теоретична та практична підготовка передбачає опанування учнями мінімумом необхідних знань. Учитель заздалегідь знайомиться з об'єктом, домовляється з екс­курсоводом про дидактичний зміст екскурсії.

2. Інструктаж, завдання якого полягає в ознайомлен­ні учнів з метою і змістом екскурсії. Учитель характери­зує об'єкт, зацікавлює ним, повідомляє про план екскур­сії, за потреби — накреслює маршрут-схему.

3. Проведення екскурсії, що передбачає послідовний роз­гляд об'єктів екскурсії, визначення головного для отри­мання необхідної інформації про об'єкт. Учні запитують, спостерігають, запам'ятовують, роблять нотатки. Завершу­ється екскурсія відповідями на запитання щодо її змісту.

4. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточ­нення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії — усне опитування, вико­ристання даних під час наступних уроків. За потреби нас­лідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.

Вибір професії — один з головних у житті людини. Це, по суті, вибір життєвого шляху, вибір долі. Від нього багато залежить, наскільки людина зможе реалізувати себе в різних сферах життєдіяльності, якими будуть її власні набутки та віддача від неї суспільству. Тому вибір профе­сії — точка, в якій схрещуються інтереси особистості та суспільства. Зважаючи на це, профорієнтаційна робота в школі має враховувати, з одного боку, схильності людини, з іншого — тенденції розвитку суспільства, господарсько-економічної сис­теми, які потребують професійно мобільних кадрів, здатних організувати і розвивати свою справу, до конкурентної бо­ротьби за робоче місце, до розвитку своєї кваліфікації, а за потреби і до перекваліфікації. Свідомий вибір професії передбачає якомога ширшу обізнаність учня про професії, їх особливості, здатність співставити свої можливості з професійними вимогами, врахувати потреби суспільства в кадрах певних спеціаль­ностей. Профорієнтаційна робота в школі є тривалим, з кож­ним роком все складнішим процесом

Актуально про педагогіку:

Етапи педагогічного проектування
На сучасному етапі педагог повинен володіти технологіями педагогічного проектування, повинен вміти системно аналізувати компоненти певного проекту та визначати системоутворюючий фактор, чітко уявляти структуру процесу проектування та послідовність здійснюваних етапів, уміти підібрати систему методі ...

Сила тиску рідини на дно посудини
Обладнання: 1. Скляний циліндр з притертою до нього скляною пластинкою. 2. Скляна банка з водою. 3. Універсальний штатив. 4. Ящик-підставка. 5. Ящик для підсвічування. 6. Підфарбована вода. Прилад для проведення досліду складається з товстостінного скляного циліндра і всередині рідини, притертої до ...

Теоретичні основи формування в учнів навичок планування та організації самостійної роботи
Самостійна робота учнів, методика її організації на рівні навчальної дисципліни безпосередньо пов’язані з активізацією пізнавальної діяльності тих, кого навчають. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність учнів – це перший крок до творчої роботи особистості. Формування у студентів-філологів умінь ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com