Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство»

Статті і корисна інформація » Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство»

Кожна наука має свої предмет і об'єкт дослідження та є синтезом знань про явища дійсності, які вона вивчає. Разом з тим вона неодмінно перебуває в певних взаємо­зв'язках з іншими науками.

Педагогіка досліджує виховання як свідомий і плано­мірний процес підготовки людини до життя і праці, роз­криває його сутність, закономірності, тенденції та перс­пективи, вивчає принципи і правила, які регулюють ви­ховну діяльність. Як і кожна наука, педагогіка покликана теоретично узагальнювати факти, проникати у внутрішню природу явищ, виявляти їх причини, передбачати їх розвиток. Во­на аналізує об'єктивні закономірності виховного процесу, досліджує істотні й необхідні, загальні та стійкі зв'язки, причинно-наслідкові залежності в ньому. їх знання дає можливість правильно будувати педагогічний процес, про­гнозувати результати виховання і здійснювати його від­повідно до потреб суспільства.

Праця є джерелом і важливою передумовою фізично­го та соціально-психічного розвитку особистості. «Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християн­ською моральністю діяльність людини, на яку вона нава­жується з безумовної необхідності її для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житті, — писав видат­ний російський педагог Костянтин Ушинський: «Саме виховання, якщо воно бажає щастя люди­ні, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя»

Завдання трудового виховання зумовлені потребами (існування, самоутвердження і взаємодії людини в сус­пільстві та природному середовищі. Воно покликане за­безпечити:

— психологічну готовність особистості до праці (ба­жання сумлінно та відповідально працювати, усвідомлен­ня соціальної значущості праці як обов'язку і духовної потреби, бережливість щодо результатів праці та повага до людей праці, творче ставлення до трудової діяльності);

— підготовка до праці (наявність загальноосвітніх і політехнічних знань, загальних основ виробничої діяль­ності, вироблення умінь і навичок, необхідних для трудо­вої діяльності, підготовка до свідомого вибору професії).

Трудове виховання ґрунтується на принципах:

— єдності трудового виховання і загального розвитку особистості (морального, інтелектуального, естетичного, фізичного);

— виявлення і розвитку індивідуальності в праці;

— високої моральності праці, її суспільно корисної спрямованості;

— залучення дитини до різноманітних видів продук­тивної праці;

— постійності, безперервності, посильності праці;

— наявності елементів продуктивної діяльності дорос­лих у дитячій праці;

— творчого характеру праці;

— єдності праці та багатогранності життя.

У трудовому навчанні учні одержують загально трудову (оволодіння знаннями, уміннями і навичками з плану­вання, організації своєї праці), загальновиробничу (осво­єння науково-технічного потенціалу основних галузей ви­робництва, основ економіки та організації праці, природи й навколишнього середовища), загально технічну (оволо­діння знаннями з урахуванням специфіки галузі, в яку входить обраний профіль трудової підготовки) й спеціаль­ну підготовку (передбачає формування початкових умінь і навичок праці з обраної спеціальності).

Зміст трудового виховання визначається навчальною програмою для кожного класу

У навчально-виховному процесі сучасної школи, крім уроку використовують позаурочні форми: семінари, прак­тикуми, факультативи, екскурсії, індивідуальні або групо­ві додаткові заняття, предметні гуртки, домашню навчаль­ну роботу.

Екскурсія є складною формою навчально-виховної роботи, триває 45—90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.

Екскурсії поділяють: за змістом (виробничі, біологіч­ні, історичні, географічні, краєзнавчі, мистецькі); за ча­сом (короткотермінові, тривалі); за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або про­міжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключ­ні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні). Об'єктами навчальних екскурсій є промислові підприємства.

Екскурсія на виробництво

Гіпотези про її значимість у навчально-виховному процесі:

екскурсія як реклама тої або іншої професії;

екскурсія як підвищення ефективності навчально-виховного процесу;

проведення екскурсій сприяє розвитку уваги, пам'яті, логічного мислення.

Проведення екскурсії поділяють на декілька етапів:

1. Теоретична та практична підготовка передбачає опанування учнями мінімумом необхідних знань. Учитель заздалегідь знайомиться з об'єктом, домовляється з екс­курсоводом про дидактичний зміст екскурсії.

2. Інструктаж, завдання якого полягає в ознайомлен­ні учнів з метою і змістом екскурсії. Учитель характери­зує об'єкт, зацікавлює ним, повідомляє про план екскур­сії, за потреби — накреслює маршрут-схему.

3. Проведення екскурсії, що передбачає послідовний роз­гляд об'єктів екскурсії, визначення головного для отри­мання необхідної інформації про об'єкт. Учні запитують, спостерігають, запам'ятовують, роблять нотатки. Завершу­ється екскурсія відповідями на запитання щодо її змісту.

4. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточ­нення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії — усне опитування, вико­ристання даних під час наступних уроків. За потреби нас­лідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.

Вибір професії — один з головних у житті людини. Це, по суті, вибір життєвого шляху, вибір долі. Від нього багато залежить, наскільки людина зможе реалізувати себе в різних сферах життєдіяльності, якими будуть її власні набутки та віддача від неї суспільству. Тому вибір профе­сії — точка, в якій схрещуються інтереси особистості та суспільства. Зважаючи на це, профорієнтаційна робота в школі має враховувати, з одного боку, схильності людини, з іншого — тенденції розвитку суспільства, господарсько-економічної сис­теми, які потребують професійно мобільних кадрів, здатних організувати і розвивати свою справу, до конкурентної бо­ротьби за робоче місце, до розвитку своєї кваліфікації, а за потреби і до перекваліфікації. Свідомий вибір професії передбачає якомога ширшу обізнаність учня про професії, їх особливості, здатність співставити свої можливості з професійними вимогами, врахувати потреби суспільства в кадрах певних спеціаль­ностей. Профорієнтаційна робота в школі є тривалим, з кож­ним роком все складнішим процесом

Актуально про педагогіку:

Особливості артикуляції голосних і приголосних звуків
Звукові одиниці мови реально існують і функціонують не ізольовано, а в мовному потоці, в певному зв'язку одна з одною. Аналіз умов сполучуваності голосних і приголосних звуків, утворення груп приголосних, різних комбінацій їх і місця в слові, як і вивчення частотності фонем, має велику теоретичну й ...

Статеве виховання, як основа профілактики підліткової вагітності
Суть первинної профілактики у загальноосвітньому закладі полягає у здійсненні комплексу заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу біологічних і соціально-психологічних факторів, які можуть слугувати причиною формування поведінки, що відхиляється від норми. У першу чергу вона має бути с ...

Технічні засоби навчання як засіб активізації учнів
У процесі викладання учням навчального матеріалу викладач широко використовує один з найважливіших принципів дидактики - принцип наочності. Принцип наочності вперше теоретично обґрунтував Я.А.Коменський, який висунув вимогу вчити людей пізнавати самі речі, а не тільки свідоцтва про них. Коменський ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com