Гуманістична освітня парадигма

Статті і корисна інформація » Гуманістична освітня парадигма

Гуманізація як пріоритетний напрям сучасної освіти є головною умовою реалізації творчого потенціалу, формування його педагогічного мислення, професійної компетентності, гуманітарної культури.

Згідно з ідеєю гуманізації людина розглядається не як істота, яка виконує та підтверджує певні психологічні закономірності, а як творча особистість, здатна не тільки здійснювати, а й порушувати ці закономірності, розвивати їх та створювати нові.

Гуманізація педагогічної освіти завжди пов'язана із соціокультурними змінами, що відбуваються в суспільстві. На кожному історичному етапі висуваються нові вимоги до особистості вчителя та його підготовки.

Нова філософська концепція освіти, в якій акцентувалося на становленні самосвідомості особистості, на її самоформуванні в актах самопізнання культури, постала на початку XIX ст. За допомогою такого підходу, найбільш розвиненого у німецькій класичній філософи (Г.Гегель, Й.-Г.Гердер, В.Гумбольт), вдалося добитися утвердження права особистості на освіту. Сутність гуманістичної парадигми чітко висловлена в категоричному імперативі І.Канта: «„.дій так, щоб ти ніколи не ставився до людей тільки як до засобу, а завжди як і до мети», «поводься так, щоб максими (правила), якими керується твоя воля, могли б стати принципами загального законодавства (тобто були визнані всіма)».

Безумовно, гуманістична парадигма освіти ґрунтується на глибоких традиціях гуманізму зарубіжної та вітчизняної педагогічної думки (Я.А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, Й. Г. Песталоцці, К.Ушинський, Л.Толстой, А.Макаренко, В.Сухомлинський та ін.). У сучасній психолого-педагогічній науці гуманістичний підхід розглядається передусім як знищення в педагогічній діяльності авторитарних методів та об'єктивного підходу до особистості, але при цьому зберігається методологія пізнання людини, вироблена основним напрямом психології — діяльнісним підходом (Л.Божович, Л.Виготський, П.Гальперін, О.Лурія та ін.). Особливості гуманістичного підходу розкриті в концепціях виховання, розроблених І.Бехом, А.Бода-льовим, О. Вишневським, І. Ісаєвим та ін.

Актуально про педагогіку:

Значення народознавства в курсі ботаніки
Сьогодні, коли в державі взято курс на відродження й дальший розвиток національної культури, на вчителя біології покладається завдання викликати в учнів глибокий, стійкий інтерес до предмета, а значить, і до науки, любов до природи, до неньки-матері землі. Це важка і копітка робота — виховати учнів ...

Розвиток інтересу до зображувальної дійсності у дітей молодшого шкільного віку під час гри
Одним із надзвичайно важливих факторів у навчанні учнів образотворчого мистецтва, особливо на першому етапі, є розвиток стійкого інтересу. Щоб здійснювати цей розвиток, педагог повинен знати добре його образотворчу підготовку, загальний розвиток дитини, та її індивідуальні особливості. Наявність ін ...

Становлення вітчизняної соціально-педагогічної науки та практики
Перш ніж аналізувати становлення та розвиток вітчизняної соціальної педагогіки, вважаємо за доцільне зробити огляд практики вітчизняного соціального виховання, спираючись на праці істориків, зокрема й істориків педагогіки . Наша країна не визначала у філогенезі динаміку культури людства. Тому вона ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com