Системний підхід до планування підготовки кваліфікованих працівників

Статті і корисна інформація » Системний підхід до планування підготовки кваліфікованих працівників

В сучасних умовах важливо забезпечити максимальну відповідність рівня розвитку профтехосвіти суспільним потребам і прагненням молоді в його отриманні. Безперервний динамізм суспільного виробництва, вдосконалення його господарського механізму вимагають адекватного стану всіх сфер освіти, включаючи профтехосвіта. Тісний зв'язок професійно-технічних навчальних закладів, підприємств і об'єднань припускає ефективну систему управління їх взаємостосунками.

Досліджуючи методологічні аспекти управління профтехосвітою, важливо з'ясувати систему принципів, функцій і методів управління цією специфічною галуззю народної освіти. Необхідно відзначити, що управління профтехосвітою грунтується на використовуванні основного економічного закону, закону планомірного, пропорційного розвитку народного господарства і законів вартості, економії часу, відповідності розвитку робочої сили характеру і рівню розвитку засобів виробництва, розподілу праці, а також відтворювання робочої сили і ін. Вся система економічних законів комплексно впливає на управління профтехосвітою.

Профтехосвіта є структурним цілим, основні елементи якого взаємозв'язані і взаємообумовлені. Як ціле система профтехосвіти складається з сукупності об'єктів з певними зв'язками між ними і між їх властивостями. Як конкретних об'єктів в ній виступають: професійно-технічні учбові заклади всіх типів, інститути, індустріально-педагогічні технікуми, підприємства, установи, організації. Ці ж об'єкти можуть розглядатися як підсистеми загальної системи профтехосвіти.

Для обґрунтовування системи профтехосвіти як об'єкту управління скористаємося основним організаційним елементом (підсистемою), яким є професійно-технічний навчальних заклад: ціль і задачі функціонування професійно-технічних навчальних закладів повністю узгоджуються з метою і задачами системи профтехосвіти, а точніше цілі і задачі системи реалізуються перш за все у функціонуванні професійно-технічних навчальних закладів; склад вирішуваних цими учбовими закладами проблем адекватний проблемам, вирішуваним системою профтехосвіти в цілому з тією лише різницею, що складність їх зростає пропорційно рівням управління цією системою; по народногосподарському значенню і по кількості функціонуючих професійно-технічних навчальних закладів; склад елементів цієї підсистеми як субстанція її функціонування аналогічний цілісній системі профтехосвіти; структура елементів і зв'язків однотипна і відрізняється лише по ступеню складності і різновидності в залежності від рівня управління; процеси, що протікають в професійно-технічних навчальних закладах, носять загальний для профтехосвіти характер.

На систему профтехосвіти як на об'єкт управління в сучасних умовах значний вплив робить цілий комплекс чинників. Під їх дією зростає необхідність подальшої впорядкованості цього об'єкту в процесі планомірного управління ними. До числа таких чинників відносяться: організаційне виявлення профтехосвіти за допомогою передачі функцій підготовки і підвищення кваліфікованих робочих кадрів стаціонарним професійно-технічним учбовим закладам; посилення соціальної функції профтехосвіти з підготовки молоді до продуктивної праці в умовах її дефіциту; участь в переході до загальної середньої освіти і вдосконаленні професійної структури робочих кадрів за допомогою формування кваліфікованого ядра робочого класу; взаємовплив НТП і профтехосвіти; вдосконалення господарського механізму єдиного народногосподарського комплексу, складовою частиною якого є система профтехосвіти; зростання ролі управлінської праці при одночасному підвищенні вимог до керівників і фахівців профтехосвіти і посиленні їх відповідальності перед суспільством за масштаби і якість підготовки кваліфікованих працівників; складність і різнохарактерність процесів, що відбуваються в системі профтехосвіти, включаючи психолого-педагогічні, соціально-економічні і виробничо-технічні; звідси задача управління - забезпечити координацію всіх цих процесів на користь досягнення мети учбового закладу; особливості колективів профтехучилищ, що полягають в наявності як вчаться, так і педагогічного персоналу: чисельність учнів у навчальних закладах щорічно міняється, проте розміри її значні; наявність значних основних фундацій, які виконують не тільки учбові, але і виробничі функції; матеріальні, фінансові і трудові ресурси, які можуть прийняти стан руху за наявності відповідного управління.

Профтехосвіта в широкому значенні включає всі види і організаційні форми підготовки і підвищення кваліфікації робочих кадрів незалежно від їх відомчої підлеглості.

Функція управління профтехосвітою є сукупністю спеціалізованих елементів процесу управління, взаємодія яких направлена на рішення кінцевої мети і задач профтехосвіти. Необхідно розрізняти види управлінської діяльності і функції управління. До функцій управління профтехосвітою відносяться: планування, організація, контроль, регулювання, облік.

Планування передбачає визначення перспективних і поточних цілей, термінів підготовки працівників, ресурсів, необхідних для виконання заданих цілей у встановлені терміни, визначення системи показників, оцінку результату виконання завдань і т.д. Планування як інструмент реалізації планомірності, тобто об'єктивної необхідності в злагодженому регулюванні економіки, виступає універсальним чинником в управлінні суспільним виробництвом. Відомий зв'язок функцій і методів управління дозволяє в конкретних випадках розглядати планування і як метод управління і як його найважливішу функцію.

Наступна функція - організація передбачує створення системи управління в цілому, що забезпечує ефективне виконання планів, розробку і створення структури управління, зв'язку між її органами, інформаційної системи, методів стимулювання робіт.

Контроль передбачає, з одного боку, фіксацію процесу управління в заданій організаційній системі і з другої аналіз причин відхилення від заданого плану.

Регулювання направлено на постійне усунення відхилень від запланованого ходу управління, забезпечення його безперервності в нових умовах і при змінних обставинах, що виникають в системі профтехосвіти. Регулювання як правило, оперативний процес, направлений на реалізацію кінцевої мети і задач управління.

Облік покликаний фіксувати і реєструвати по певній, наперед встановленій системі весь хід управління підготовки робочих кадрів, а також визначати кінцеві результати навчально-виробничої діяльності за даний період. Форми державної статистичної звітності повинні охоплювати і розкривати всі сторони діяльності навчальних закладів профтехосвіти, включаючи навчально матеріальну базу, навчально-виховний процес, виробничу діяльність, житлово-побутові умови вчаться, а також діяльність підприємств, організацій і органів професійно-технічної освіти по виконанню задач, поставлених перед системою профтехосвіти.

Разом з об'єктивними економічними законами, закономірностями, принципами і функціями в процесі управління профтехосвітою використовуються методи, прийоми і засоби дії на трудові колективи і окремих працівників, які змінюються і удосконалюються відповідно до розвитку системи підготовки кваліфікованих працівників. Термін „метод” буквально означає спосіб дослідження або спосіб досягнення поставлених цілей. Якщо процес управління визначати як цілеспрямовану дію на трудові колективи, то метод управління-це спосіб здійснення такої дії. В науці управління під методом управління розуміється сукупність способів, форм, прийомів і засобів, що використовуються для реалізації задач, що стоять перед керівними органами.

Методи управління підрозділяються на економічні, організаційно-адміністративні і соціально-психологічні.

Економічні методи управління засновані на пізнанні і використовуванні економічних законів; організаційно-адміністративні здійснюються шляхом дії на окремих працівників і трудові колективи, керовану систему організаційно-адміністративної діяльності, тобто в основі цих методів лежать об'єктивні закони; соціально-психологічні і психологічних чинників і закономірностей колективної праці, тобто на об'єктивних законах соціально-психологічного розвитку колективу.

Актуально про педагогіку:

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації базових знань
Суттю базових знань є їх об'ємність. Вони є широкими концепціями в освіті і забезпечують зв'язок з актуальними потребами з погляду індивідів, такими як придбання професійних навиків і довічне навчання Таблиця 5 – Аналіз між темних зв'язків і вибір базового матеріалу Найменування теми, розділу, підр ...

Правове виховання: зміст, завдання, принципи
У системі національного виховання важливе місце займає правове виховання школярів. Ця проблема перебувала у полі зору багатьох науковців (М.М.Фіцули, І.Д. Беха, І.Г. Запорожана, Н. Кусайкіної, І.Іванюка, А.М. Токаревої, Л. Веремій, В. Загреви, Є.А. Певцової, О. Шешені, Л. Дацюка, С. Ратушняка та ін ...

Розробка фрагмента поурочно-тематичного плану
Основним плануючим документом для вивчення теми служить поурочно-тематичний план. Урочно-тематичне планування занять застосовується у всіх училищах. В поурочно-тематичному плані система уроків фіксується так: указуються номери уроків по темі, кількість годинника на їх проведення, теми уроків і коро ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com