Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти

Становлення України як суверенної держави глибоко впливає на світогляд, психологію та духовне життя українців. Детальне вивчення та цілісне осмислення окремих складових елементів національної спадщини дозволяє визначити роль музичного мистецтва в формуванні духовності підростаючого покоління. Як специфічна форма суспільної свідомості, що в концентрованому вигляді відображає цінності минулого й сучасного, музика узагальнює багатовіковий досвід духовно-емоційного ставлення до світу, допомагає людині глибоко пізнати себе, свій внутрішній світ, свою виробничу діяльність. Серед різноманітних засобів формування особистості важливе місце належить мистецтву, зокрема хоровій музиці, одному з наймогутніших засобів виховання творчого інтелектуального та естетичного досвіду людства.

На межі нового тисячоліття провідною проблемою сучасної педагогічної теорії і практики вищої школи виступає ґрунтовна теоретична та практична підготовка фахівців з широким творчим потенціалом. На розв’язання цих завдань націлюють державні документи: закон України „Про освіту”, Державна національна програма „Освіта” Україна ХХІ століття”, Концепція національного виховання, Закон України „Про загальну освіту”. Оновлення вищої музично-педагогічної освіти вимагає зростання потреби у фахівцях, що змогли б вільно оперувати знаннями, володіти здатністю майстерно проводити урок, „заражати” учнів одним з наймогутніших засобів виховання творчого та інтелектуального потенціалу – хоровим співом – „божественним і небесним заняттям, яке зміцнює все прекрасне та благородне в людині” (Платон Афінський).

У контексті розглянутого набуває актуальності проблема підготовки студентів мистецьких факультетів до продуктивної діяльності, особливо у сфері диригентсько-хорової підготовки вчителя музики, яку розглядали в історичному аспекті (А.Мартинюк, І.Павлик та ін.); хорознавчому (О.Бенч-Шокало, Т.Смирнова та ін.); диригентсько-хоровому (П.Ковалик, А.Козир,, А.Кречківський та ін.); вокально-хоровому (Ю.Юцевич, О.Стахевич та ін.); музично-психологічному (Л.Бочкарьов, В.Назайкінський, С.Науменко); музично-педагогічному (А.Болгарський, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Щолокова).

Аналіз змісту та організації підготовки майбутнього вчителя музика як керівника хору дає можливість констатувати, що цілісно-комплексній підготовці студентів заважає вузькопредметний технологічний підхід до вивчення фахових дисциплін. На наш погляд, недослідженими є питання щодо конкретних умов, шляхів, засобів та структуризації диригентсько-хорової підготовки студентів, у яких були б поєднувані різні напрямки діяльності керівника хору. Усе це вказало на ряд суперечностей: а) між потребами школи та усталеною системою диригентсько-хорової підготовки на музично-педагогічних факультетах та в інститутах мистецтв; б) між розвитком музично-творчих здібностей та їх використанням у практиці роботи зі шкільними хоровими колективами.

Недостатня вивченість психолого-педагогічних умов підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти, шляхів та засобів їх взаємопроникнення, розмежованість у навчальному процесі, та відсутність уміння поєднувати їх у диригентсько-хоровій діяльності показали необхідність удосконалення існуючої методики підготовки студентів до керівництва шкільними хоровим колективами.

Визначені суперечності та недостатня дослідженість проблеми підготовки майбутнього керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти зумовили необхідність розробки експериментальної методики комплексної диригентсько-хорової підготовки студентів, що і зумовило вибір теми нашого дослідження: „Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до плану науково-дослідницької роботи кафедри методики музичного виховання, співів та хорового диригування Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка і складає частину наукового напряму за темою: ”Шляхи вдосконалення фахової підготовки майбутнього вчителя музики в аспекті музичної освіти та виховання“. Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (протокол № 5 від 12.01.2000 р.) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 28.01.2003 р.).

Об'єкт дослідження – процес методичної підготовки майбутнього керівника хору у вищих закладах педагогічної освіти.

Предмет дослідження – психолого–педагогічні умови підготовки майбутнього керівника хору.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику підготовки майбутнього керівника хору в системі вищої музично–педагогічної освіти.

Завдання дослідження:

– здійснити теоретичний аналіз сутності, змісту та структури підготовки майбутнього керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти;

– обґрунтувати психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору;

– встановити критерії та рівні сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів;

– розробити та експериментально перевірити методику поетапної підготовки майбутнього керівника на музично-педагогічних факультетах.

Гіпотеза дослідження. Процес підготовки майбутнього керівника хору стане ефективнішим, якщо навчальна діяльність буде:

– вирізнятися комплексністю;

– характеризуватися інтегративністю цілей;

– відбуватиметься в єдності навчальної, виконавської, репродуктивної та продуктивної діяльності;

– носити особистісно-зорієнтований характер, який буде виражатися і підтримці індивідуального розвитку, свободи та творчості, вибору змісту та пріоритетних способів діяльності;

– створювати організовані експериментальні умови, спрямовані на диригентсько-хорову підготовку керівника хору, виступати чинниками актуалізації розвитку диригентсько-хорових здібностей, творчості загалом.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять філософська концепція прагнення людини до активного пізнання навколишнього світу (М.Бердяєв та ін.); провідні позиції педагогіки з точки зору творчого розвитку особистості (Є.Басін, Д.Говорун, А.Маркова та ін.); загальні положення музичної психології (Л.Виготський, А.Леонтьєв, С.Науменко, С.Рубінштейн, Б.Теплов, П.Якобсон та ін.); наукові засади творчої особистості вчителя (С.Сисоєва, Р.Скульський, В.Слостьонін), провідні напрямки диригента хорового колективу (Л.Андрєєва, Л.Безбородова, М.Данілін, О.Єгоров, С.Казачков, К.Пігров, К.Птиця, В.Соколов, Г.Струве, П.Чесноков, Л.Шаміна).

Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези дослідження були використані методи теоретичного та емпіричного рівнів. До першої групи увійшли методи теоретичного аналізу філософської, мистецтвознавчої та психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, аналізу, синтезу узагальнення наукової інформації з метою визначення сутності, змісту, структури підготовки керівника хору, а також метод моделювання – для структуризації диригентсько-хорової підготовки студентів музично–педагогічних факультетів та інститутів мистецтв вищих навчальних закладів. До групи емпіричних методів увійшли анкетування (письмове та усне), педагогічне спостереження, бесіди, інтерв’ю, конвент аналіз, педагогічний експеримент константувальний та формувальний, методи статистичної та графічної обробки експериментальних даних. Ці методи дозволили визначити вихідний стан сформованості підготовки студентів до діяльності керівника хору, забезпечити достовірність отриманих даних та перевірити ефективність гіпотези дослідження.

Організація дослідження. Наукове дослідження здійснювалося у три етапи протягом 1999 -2006 років.

На першому етапі (1999 – 2002 рр.) проаналізовано філософські, психолого-педагогічні та музикознавчі праці з досліджуваної проблеми; визначено об’єкт, предмет, мету завдання дослідження та основні напрямки, розроблено програму та методику проведення експерименту.

На другому етапі (2002 – 2003 рр.) розроблено план дослідно-експериментальної роботи, здійснено апробацію розробленої системи методів, спрямованих на підготовку майбутнього керівника хору. На основі результатів, отриманих у ході констатувального експерименту, визначено зміст та методи проведення формувального експерименту дослідження.

На третьому етапі (2003 – 2006 рр.) здійснено апробацію експериментальної методики, перевірено її ефективність, проведено статистичну обробку та узагальнення отриманих даних, оформлено висновки.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше у вітчизняній музичній педагогіці теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено структуру диригентсько-хорової підготовки керівника шкільного хору; виявлено психолого-педагогічні умови ефективної підготовки керівника хору; проаналізовано передумови та етапи становлення професії керівника хору; подальший розвиток отримало обґрунтування системи діючого гностичного інструментарію; розкрито етапи диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору в системі музично-педагогічного навчання; до наукового обігу введено матеріали, пов’язані з трактуванням поняття “диригентсько-хорова підготовка” у новому розв’язанні цієї проблеми. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка (довідка №937 від 20.12.2006р.), Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (довідка № 07-10/2125 від 14.12.2006 р.); Глухівського державного педагогічного універсистету (довідка № 103 від 26.02.2007р.), Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (довідка №712 від 20.03.2007р.). Експериментом дослідження було охоплено 285 студентів.

Теоретичне значення дослідження полягає у збагаченні й розширенні наукових уявлень щодо методики впровадження комплексної диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані у ході дослідження матеріали можуть бути модифіковані та використані для проектування навчальних програм з хорового диригування, педагогічної практики, спецкурсів з методики музичного виховання, для удосконалення диригентсько-хорової підготовки студентів у системі вищої музично-педагогічної освіти. Матеріали дослідження покладені в основу програми спецкурсу “Диригентсько-хорова підготовка керівника шкільного хору”, затвердженої вченою радою Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка (протокол №4 від 8.04.2007 р.). Одержані результати можуть використовуватися вчителями та студентами музичних навчальних закладів, вчителями музики загальноосвітньої школи; методистами музично-педагогічної освіти; застосовуватися в курсі "Методика музичного виховання" у музично-педагогічних закладах вищої школи.

Вірогідність наукових положень і висновків дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних положень, використанням широкої джерельної бази; застосуванням взаємодоповнювальних та науковонадійних методів дослідження, що відповідають меті, предмету та завданням дослідження; використанням цілісно-комплексної методики дослідження, яка відповідає суті визначеної проблеми; репрезентативністю досліджуваних вибірок; об’єктивністю критеріїв та показників дослідження; аналізом значного теоретичного та емпіричного матеріалу; поєднанням кількісного та якісного аналізу зі статичними методами опрацювання здобутих результатів, позитивними наслідками впровадження експериментальної програми дослідження.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації та результати дослідження здобули позитивну оцінку на:

– міжнародних наукових конференціях: “Мистецька педагогічна освіта: методологія, теорія, практика” (Київ, 2004), “Теоретичні та методичні засади розвитку мистецької освіти у контексті європейської інтеграції” (Суми, 2004); “Європейське мистецтво на зламі століть: минуле в сучасному” (Суми, 20007);

– на всеукраїнських наукових конференціях: “Учитель музики – хормейстер в школі” (Суми, 2001), “Творчий розвиток студентів засобами музичного мистецтва”(Ніжин, 2002), “Професійна підготовка майбутнього вчителя” (2003); – всеукраїнській науково – методичній конференції “Становлення і розвиток музично – педагогічної освіти в Україні” (Ніжин, 2004);

–на всеукраїнських науково – практичних семінарах “Сучасна мистецька освіта: реалії та перспективи” (Суми, 2003), “Методологічні засади мистецької освіти” (Київ, 2004);

– на щорічних науково–практичних конференціях професорсько–викладацького складу, аспірантів, докторантів (Суми, 1999 – 2007).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації відображено у 13 одноосвібних авторських публікаціях, 11з них у провідних фахових виданнях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, (313 найменувань), додатків на 48 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 268 сторінок, з них основного тексту – 198 сторінок. У роботі наведено 14 таблиць, 11 рисунків, 2 схеми.

Актуально про педагогіку:

Класифікація бібліографічних джерел з педагогічних наук
Всю педагогічну літературу, яка має застосування в наукових дослідженнях, можна розділити за такими ознаками: У залежності від цільового призначення – обліково-реєстраційна, рекомендаційна, критична (рецензії, огляди, тощо). За змістом і типом книги – загальнопедагогічна, галузева (з дидактики, мет ...

Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби
Заслуговує на увагу думка видатних гуманістів А.Швейцера, А.Печчеї, Е.Фромма, що не лише культура є визначальним фактором для виховання (А.Дістервег) – у кризові для культури періоди (до яких належить і зміна культурних епох) її майбутнє залежить і від педагогіки, яка теоретично та практично регулю ...

Принцип свідомості і активності навчання
У цьому принципі відображаються психологічні закономірності засвоєння знань, а також загальні закономірності процесу пізнання: співвідношення теоретичного і емпіричного, об'єктивного і суб'єктивного, людського і раціонального, конкретного і абстрактного, одиничного, особливого і загального. Принцип ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com