Методика активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру

Статті і корисна інформація » Методика активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру

Залучення школярів до образотворчого мистецтва як до естетичної діяльності, розвиток та виховання учнів її засобами – одна із важливих і складних проблем сучасної школи. Образотворче мистецтво дає змогу розкривати перед учнями багаті художньо-пізнавальні можливості, навчати школярів сприймати через образи художніх творів навколишній світ, одержувати від малювання глибоку естетичну насолоду. Природа є найбагатша скарбниця, з якої видатні художники минулого і сучасності черпали натхнення для своїх художніх творів. Вивчення дітьми на уроках образотворчого мистецтва пейзажного жанру сприяє збагаченню і розширенню формування їхньої естетичної культури та розвитку їхньої особистості, саме вона навчає цілісного бачення предметів та явищ навколишнього світу, вміння виділити основне у явищах буття. Останніми роками зросла увага до проблем теорії і практики естетичного виховання як найважливішому засобу формування відношення до дійсності, засобу етичного і розумового виховання, тобто як засобу формування всесторонньо розвиненої, духовно багатої особистості. Художнє виховання і творчий розвиток особистісних якостей учнів засобами образотворчого мистецтва спрямовані на формування таких освітніх компетенцій, як чуттєво-емоційне сприйняття; вміння відчувати і бачити навколишній світ, виявлення пізнавальної активності; асоціативно-образного мислення; виявлення фантазій, уяви у створенні власних образів у художньо-практичній діяльності; розвиток поняттєво-логічного мислення; вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки; розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усвідомлення взаємозв’язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання робіт; сприйняття цілісної картини світу, цінувати національну самобутність і культурну спадщину України як складової загальнолюдської культурної скарбниці; відкриття, творче самовираження, визначення власного місця та усвідомлення неповторності й унікальності іншого.

Отже, ми бачимо, що кінцевим результатом навчання учнів у школі має стати не лише система художніх знань та вмінь, а система художньо‒ естетичних цінностей і компетентностей – важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями й світоглядними позиціями. Вектор освіти й виховання має спрямовуватись у площину цінностей особистісного розвитку школярів на основі виявлення їхніх художніх здібностей, формування різнобічних естетичних інтересів і потреб, становлення в кінцевому рахунку творчої індивідуальності кожного учня.

Проте, на сучасному етапі розвитку національної української школи в методичному і науковому арсеналі вчителя є потреба у ґрунтовних розробках з проблеми розвитку та активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами образотворчого мистецтва. . Зацікавленість учнів щодо відтворення навколишнього світу засобами художньої виразності та потреба у засвоєнні прийомів зображення пейзажу різними техніками та манерами зумовили вибір теми дослідження "Методика активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру".

Об'єкт дослідження: процес вивчення учнями 5-6-х класів пейзажного жанру на уроках образотворчого мистецтва.

Предмет дослідження: методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру.

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування методики активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру.

Завдання дослідження:

- дослідити історичний аспект пейзажного жанру та внесок голландських і російських митців у його розвиток;

- дати характеристики різних видів пейзажних композицій; виявити композиційні основи в пейзажі;

- визначити місце та шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру;

- розробити конспект уроку та сценарій виховного заходу для учнів 5-6‑х класів.

Методи дослідження:

Для розв’язування поставлених завдань, використовували загальнонаукові методи:

теоретичні ‒ аналіз і узагальнення літератури з проблеми дослідження, вивчення стану навчання учнів під час проходження практики;

емпіричні – педагогічні спостереження, бесіди, вивчення результативності роботи вчителів образотворчого мистецтва загальноосвітніх школах під час проходження практики, узагальнення даних.

Використання цих методів дало змогу систематизувати теоретичні матеріали та дослідити реальний стан проблеми у практиці сучасних загальноосвітніх навчальних закладах.

Теоретичне значення наукової роботи полягає у визначенні методичних рекомендацій та обґрунтуванні вправ, що сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру; у виявленні особливостей методики навчання та формування знань, умінь і навичок в учнів на уроках образотворчого мистецтва у процесі виконання різних видів пейзажних композицій.

Практичне значення бакалаврської роботи полягає в розробці та впроваджені методики, використанні вправ і творчих завдань, спрямованих на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру.

Актуально про педагогіку:

Теоретичні основи логопедичної роботи з усунення вад писемного мовлення у дітей
При усуненні дизграфії слід враховувати, що це порушення не є ізольованим. Логопеди (Л.С.Волкова, М.Зеєман, А.Н.Корнєв, Р.Є.Левіна, Л.Ф.Спірова та ін.) в процесі дослідження дизграфії зазначають, що механізми, які викликають її, обумовлюють порушення як усного, так і писемного мовлення. Тому при ус ...

Елементи народознавства на уроках ботаніки
Під час вивчення систематики рослин є можливість використовувати український фольклор. Передусім на основі будови квітки і плоду з'ясовуються характерні ознаки певної родини, а потім називаються представники і характеризуються їх ознаки. Наприклад: до родини бобових на основі зіставлення певних озн ...

Розгляд технологій навчання в контексті розвитку системи освіти та становлення особистості студента
Використання поняття "педагогічна технологія" пов'язується з багатьма чинниками. По-перше, стрімкий розвиток науково-технічного процесу зумовив технологізацію не тільки виробничої галузі, а й втрутився в гуманітарні галузі знань. Як зазначив філософ Г.Маркузе, "історичне досягнення н ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com