Застосування методів і засобів народної педагогіки у практиці шкільної освіти

Статті і корисна інформація » Застосування методів і засобів народної педагогіки у практиці шкільної освіти

Народно–педагогічні традиції як соціально-історичне багатство народів в нинішніх умовах набувають особливого змісту. З одного боку, новий час покликане відроджувати, зберігати і збагачувати прогресивні традиції народів, що населяють той чи інший регіон. З іншого - прилучення нових поколінь наших співвітчизників до цих цінностей є той внесок в історію, який надає їм стійкість, надійність, безперервність. Народна педагогіка, що містить в собі надійно перевірені часом та історичним відбором традиції людства, являє сьогодні для багатьох етносів України предмет соціальної заохочуваності і актуальності.

В даний час ми є свідками найгострішої суперечності між стрімким розкріпаченням суспільної свідомості (в першу чергу свідомості молодого покоління) і не менш стрімкою девальвацією гуманітарного знання, покликаного зіграти морально-стабілізуючу роль у суспільстві. Одним із ключових напрямків виходу з цієї кризи має стати підвищення соціально-культурного і світоглядного статусу навчальних дисциплін у процесі формування національної культури і національної самосвідомості дітей та молоді.

У вирішенні цієї проблеми значна роль належить освітнім установам, які покликані відновити етнокультурні та етносоціальні функції. Напевно, прийшов той час, коли вчитель знову повинен нести культуру в маси, але не масову, а народну, так як на етапі переоцінки загальнолюдських цінностей і зростання національної самосвідомості народу велике практичне значення набуває проблема морального виховання молоді на традиціях народної педагогіки.

Звернення до теорії питання показує, що значення народної педагогічної спадщини у вихованні дітей підкреслювали К.Д. Ушинський, С.Т. Шацький, А.С. Макаренко, В.А. Сухомлинський.

У сучасних дослідженнях проблем народної педагогіки присвячені роботи Г.М. Волкова, В.Ф. Афанасьєва. У них висвітлюються педагогічні погляди окремих народів, дається детальний аналіз фольклору, звичаїв, традицій, що накладають відбиток на формування особистості дитини, на взаємини між людьми, на звичні риси характеру й поведінки у різних народів в історичній зв'язку з їх минулим.

Народна педагогіка є предметом осмислення у таких працях: «Етнопедагогіка і морально-етичне виховання» (Г.Васякович, П.Черніков), «Етнопедагогіка» (Н.Лисенко, В.Лаппо) та «Народна педагогіка» (М.Стельмахович). У працях зазначається , що етнопедагогіка як наука вивчає особливості етнічного виховання, а предметом її дослідження є: основні педагогічні поняття народу; дитина як об’єкт і суб’єкт виховання; функції, чинники, засоби виховання та його організація. Н.Лисенко та В. Лаппо подають історію розвитку етнопедагогіки від Я. Коменського (чеського педагога ХVII ст.), який вперше висунув ідею «материнської школи», до наших днів. При цьому вони вказують на важливу роль М. Стельмаховича, який вперше обґрунтував науковий поділ української етнопедагогіки. Г. Васякович та П. Черніков, дослідивши фольклор, літературу, традиції та обряди як надбання українського народу, висувають ідею про гуманістичні засади української етнопедагогіки. Авторами здійснено пошук ефективних форм та методів залучення народного виховного потенціалу в роботу сучасних освітніх закладів України.

Народна педагогіка займає важливе місце в системі педагогічних наук. Введене в науковий обіг Г.Н. Волковим поняття «етнопедагогіка» являє собою науку про народній педагогіці, народній школі, про досвід народу щодо виховання підростаючого покоління, про його педагогічних поглядах. Народна педагогіка виявляє можливості народних виховних традицій в сучасних умовах школи і визначає їх доцільність.

Все вищесказане і визначає актуальність нашої роботи.

Мета курсової роботи – узагальнити та охарактеризувати народно – педагогічний досвід

Об’єкт дослідження – народна педагогіка

Предмет – методи та засоби народної педагогіки, застосовані у процесі шкільного виховання

Із мети, об’єкту та предмету роботи ми сформулювали наступні завдання:

1. Розкрити особливості формування концепції народної педагогіки і її характерні особливості.

2. Охарактеризувати мету і зміст (етнопедагогічного) виховання та навчання

3. Шляхом аналізу теоретичних джерел та практичної роботи педагогів показати напрямки використання народної педагогіки в виховному та начальному процесах

Актуально про педагогіку:

Функціональне призначення кабінету біології
Перші кабінети природознавства представляли собою музей, в якому зберігалися гербарії рослин і опудала тварин в скляних шафах. Пізніше з впровадженням експериментальних методів кабінет стає класом-лабораторією. З'явилися скляний і порцеляновий посуд, мікроскопи, були виділені кімнати для живих росл ...

Психолого-педагогічні основи самовиховання учнів молодшого шкільного віку
Виховання й самовиховання - дві сторони єдиного процесу формування особистості. Під самовихованням розуміється свідома, цілеспрямована й самостійна діяльність, щовиникає в результаті активної взаємодії особистості із середовищем, що впливає на розвиток і вдосконалювання особистості. Дослідження, пр ...

Художня самодіяльність як засіб формування естетичних цінностей
Засобами формування естетичних цінностей учнів є художня самодіяльність, робота різноманітних мистецьких гуртків. Такі гуртки створюються за бажанням учнів, з урахуванням їх інтересів, нахилів до певного виду мистецтва або до того чи іншого заняття. Мистецькі гуртки і гуртки художньої самодіяльност ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com