Духовний розвиток особистості дитини засобами позашкільної освіти

Статті і корисна інформація » Духовний розвиток особистості дитини засобами позашкільної освіти

Духовність – це здатність переводити універсам зовнішнього буття у внутрішній світ особистості на етичній основі, здатність створювати той внутрішній світ, завдяки якому реалізується собі тотожність людини, її свобода від жорстокої залежності перед ситуаціями, які постійно змінюються. Духовність, врешті-решт, приводить до своєрідної смислової космогонії, поєднання образу світу з моральними основами особистості.

Проблема формування духовного розвитку дітей є актуальною і належить до проблеми соціального характеру, оскільки пов’язана з таким поняттям, як формування особистості. Однією з виховних цілей освіти є підняття національної свідомості, виховання справжнього громадянина, а поштовхом до цього є , в першу чергу, виховання духовної особистості. Про духовний світ людини необхідно турбуватися ще змалку, бо саме тоді відбувається становлення вищих морально-естетичних канонів та ідеалів. Духовне життя охоплює процеси виховання, освіти, науки, культури, літератури, мистецтва і відображається в поглядах, думках, суспільних явищах, в реалізації духовних потреб та інтересів людини.

Наше суспільство переживає період стрімких далекосяжних змін : технологічний процес, світову конкуренцію, економічну кризу і все це вимагає дотримання моральних чеснот. Тому духовний розвиток молоді дуже важливий в наш час. Поволі, ми стаємо свідками все більшої бездуховності. Сучасним батькам ніколи займатися духовним та моральним розвитком дитини через стрімку течію життя, активну життєву позицію та брак часу. Вся їх турбота зводиться лише до матеріальних здобутків, а звідси й духовна деградація молоді, в якої зовсім немає поваги до історичного минулого та надбань наших предків. Для сучасної молоді цікавіше розваги, аніж прочитання книги чи перегляд вистав у театрі. І тому виховання людини, спроможної подолати економічні труднощі, духовну деградацію, моральне та фізичне виснаження має взяти на себе також і позашкільний заклад.

Проблема формування духовності вихованців – одна з провідних актуальних проблем нашої держави, тому що успішний розвиток демократичних процесів в Україні залежить від багатьох умов, серед яких перше місце посідає гармонізація соціального життя нації та духовне відродження громадян. З перетворенням України на самостійну державу освіта стала власною справою українського народу. Розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні.

Динамізм, притаманний сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки і технологій в усьому світі - все це потребує створення таких умов, за яких народ України став би нацією, що постійно навчається.

Існуюча в Україні система освіти перебуває в стані, що не задовольняє вимог, які постають перед нею в умовах розбудови української державності, культурного та духовного відродження українського народу. Це виявляється передусім у невідповідності освіти запитам особистості, суспільним потребам та світовим досягненням людства; у знеціненні соціального престижу освіченості та інтелектуальної діяльності; у спотворенні цілей та функцій освіти; бюрократизації всіх ланок освітньої системи.

Духовність - творча спрямованість, наснага, енергія людини. Для пробудження і подальшого розвитку особистості дітей, для формування їх творчого потенціалу, інтересу до навчання необхідно створити відповідні умови. Нині близько 2 млн. дітей і підлітків починають свій шлях до творчості більш ніж у 2-х тисячах позашкільних закладів, де і забезпечуються всі умови для розумового, творчого, духовного розвитку дітей і юнацтва .

Варто зазначити, що усе життя людини – різнопланова, багатогранна система стосунків. Особистість розвивається в процесі діяльності, яка сприяє встановленню, зміцненню, розширенню взаємин з навколишнім середовищем. І все це безпосередньо пов’язане з формуванням духовних та моральних якостей, за розвиток яких відповідає єдиний осередок, що має вплив на дитину –позашкільний заклад.

Сучасний педагог повинен переосмислити застарілі, „закам’янілі” технології навчання, відійти від установлених канонів в суспільстві щодо моральних цінностей і переорієнтуватися на передові, інноваційні форми та методи проведення занять в гуртках.

Прийняття Закону України „Про позашкільну освіту” суттєво змінили місце і роль позашкільної освіти в структурі загальної освіти України, а також сприяли більш інтенсивному процесу змін у системі позашкільної роботи і позашкільного виховання, трансформації їх у нову якість – позашкільну освіту. Згідно Закону України „Про позашкільну освіту”, основними із завдань позашкільної освіти є:

Виховання у вихованців, учнів і слухачів поваги до Конституції України, прав і свобод людини та громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії;

Виховання у вихованців, учнів і слухачів патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей Українського народу, а також інших націй і народів;

Виховання у вихованців, учнів і слухачів шанобливого ставлення до родини та людей похилого віку;

Створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів.

Науковий проект рекомендується керівникам гуртків та працівникам позашкільної освіти для вдосконалення досвіду та роботи над духовним вихованням дітей та підлітків

У процесі життєтворчості, подолання кризових явищ зростає роль позашкільних закладів, які покликані допомогти дитині знайти сенс життя, створивши для цього повноцінні умови для її фізичного, інтелектуального та духовного розвитку і саморозвитку.

Актуально про педагогіку:

Феномен мислення та мисленнєвої діяльності в психолого-педагогічній літературі
До найважчих і найменш досліджених проблем психології належить вивчення мислення. Що таке мислення і яка його роль в пізнанні, праці, житті цікавило людство з давна. Вже в період античності у філософії виникло розмежування органів почуття (відчуття) і діяльності мислення. З тієї пори проблема мисле ...

Рівнева диференціація у навчанні
У Національній доктрині розвитку освіти наголошено: “Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя”. Творча діяльн ...

Характеристика та умовами формування толерантності у педагогічному середовищі
Під толерантністю ми розуміємо професійно важливу якість педагога, що виявляє свою сутність як здатність сприймати без агресії відмінні від його власних судження, образ життя, характер поведінки, зовнішність і будь-які інші особливості людей, які його оточують у сфері освітнього простору і соціокул ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com