Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Спілкування – це багатогранний процес, що реалізується в різноманітних формах і вивчається різними науками (філософією, психологією, соціологією, педагогікою тощо). Цей процес містить: розвиток суспільства і суспільних відносин, формування, розвиток і соціалізацію особистості, створення і розвиток способів взаємодії, соціально-психологічну адаптацію людей, обмін емоціями, навчання, обмін інформацією та діяльністю, формування ставлення до себе, до інших людей і до суспільства в цілому [61, с.487].

Спілкування можна охарактеризувати як специфічну міжособистісну взаємодію людей як членів суспільства, представників певних соціальних груп, що здійснюється на основі відображення соціальної дійсності. Спілкування – це умова спільної діяльності. Завдяки спілкуванню досягається розподіл функцій між індивідами, включеними в спільну діяльність, узгодження індивідуальних зусиль, їхня координація, обмін досвідом, знаннями, спільне планування і діяльність, контроль за її результатами .

З численних термінів, що позначають труднощі у спілкуванні і розповсюдженні у повсякденному та науковому мовленні, можна виділити наступні: труднощі, порушення, дефекти, збої, розлади, перешкоди, психологічні, і власне комунікативні бар’єри. В. М. Куніцина виділяє три основних поняття – порушення, труднощі і бар’єри.

З приводу комунікативних бар’єрів найбільш повне сучасне дослідження належить В.Є. Залюбовській. Авторкою запропоноване наступне визначення: комунікативний бар’єр – це абсолютна чи відносна перешкода ефективному спілкуванню, суб’єктивно пережита чи реально наявна у ситуаціях спілкування, причинами якої є мотиваційно-операційні, індивідуально-психологічні, соціально-психологічні особливості тих, що спілкуються.

У Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті відзначається, що стратегічним завданням сучасної системи освіти є виховання творчої соціально активної особистості. Розвиток творчого потенціалу та інтелектуальних здібностей потребує перегляду мети освіти: вона має бути більш динамічною, пов’язаною з ініціативною поведінкою суб’єктів навчання.

Такі жорсткі вимоги соціального замовлення потребують нових підходів до організації навчання. Для досягнення поставленої мети необхідним залишається, з одного боку, пошук прийомів, засобів, методів активізації діяльності студентів і на цій основі розвиток їхнього творчого мислення та самостійності, а з іншого – попередження і подолання тих бар’єрів, які стоять на заваді успішного навчального процесу.

Ефективність професійної підготовки студентів у вітчизняних вищих навчальних закладах сьогодні суттєвим чином залежить не лише від використання інноваційних методів навчання та інформаційних технологій, але й від врахування соціально-психологічних чинників. Важливу роль серед останніх відіграють чинники, пов’язані з організацією ефективного спілкування викладачів, зокрема, з попередженням та подоланням комунікативних бар’єрів, які виникають в процесі взаємодії зі студентами.

Учасники навчально-виховного процесу стикаються з цілою низкою бар’єрів: комунікативних (фонетичних, семантичних, стилістичних, логічних), психологічних, знакових, тезаурусних, ситуативних, темпоральних. Одним із основних завдань викладача є їх виявлення, аналіз, попередження та подолання.

Хоча ролі викладача у цьому процесі приділяється недостатньо уваги, чинникам виникнення комунікативних бар'єрів та умовам їх подолання присвячено декілька ґрунтовних робіт, що зумовлює актуальність даного дослідження.

Все це визначило актуальність обраної теми дослідження: «Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами».

Мета дослідження: визначити особливості комунікативних бар’єрів, прийомів та засобів їх подолання у взаємодії викладача зі студентами.

Об'єктом дослідження є процес виявлення та подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Предмет – психолого-педагогічні аспекти виявлення та подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами.

У відповідності до об’єкту, предмету та мети дослідження був сформульований комплекс завдань:

1. Дати визначення й аналіз предмету дослідження у психолого-педагогічній та методичній літературі.

2. Розкрити сутність поняття «комунікативний бар’єр».

3. Визначити критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами.

4. Розробити та експериментально перевірити комплекс прийомів і засобів, щодо подолання комунікативних бар’єрів.

5. Зробити висновки та скласти методичні рекомендації, щодо прийомів та засобів подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Гіпотеза дослідження полягає в припущені того, що комунікативні бар’єри у взаємодії викладача зі студентами будуть майже відсутні, якщо цілеспрямовано використовувати комплекс прийомів та засобів щодо їх попередження й подолання.

Для перевірки гіпотези і розв’язання поставлених завдань було використано такі методи: теоретичні (аналіз проблеми на базі психолого-педагогічної та методичної літератури); емпіричні (констатувальний і формувальний експерименти; тестування, опитування); методи математичної статистики.

Наукова новизна дослідження полягає у здійснені аналізу теоретично-методологічних основ подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами. Обґрунтовані та експериментально підтверджені прийоми та засоби подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати створюють передумови для покращення процесу подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами. Результати магістерської роботи дозволяють покращити взаємодію викладача вищої школи зі студентами шляхом попередження та подолання комунікативних бар’єрів.

Основні результати дослідження були представлені на ІІІ науково-практичній Інтернет-конференції «Формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності».

Логіка дослідження зумовила структуру магістерської роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел із 90 найменувань, 6 додатків, 9 таблиць та 9 рисунків. Загальний обсяг магістерської роботи складає 116 сторінок.

Актуально про педагогіку:

Розробка дидактичних засобів на уроках української мови
Сучасний учитель має бути ознайомлений з багатством засобів навчання, що їх накопичила педагогічна наука за час розвитку школи. Це допомагає йому вибрати для вивчення певної теми найраціональніший і найдоцільніший, що сприятиме оптимізації навчального процесу. Для одного із таких засобів належить з ...

Загальна характеристика професійної придатності
Пошук ефективних способів формування професійної придатності передбачає виділення індивідуальних прийомів і засобів успішного виконання діяльності, виявлення особливостей індивідуального стилю діяльності (ІСД). Останній визначається як поведінка, адекватна ситуації, але ця ознака особистості не обм ...

Експериментальне дослідження мотиваційної готовності першокласників до шкільного навчання
Експериментальне дослідження проводилося у навчально-виховному комплексі «Школа – дитячий садок» с. Маркова Монастирського району Тернопільської області. Ним було охоплено 25 учнів експериментального і 28 учнів контрольного класів. Наше дослідження особливостей мотиваційної готовності першокласникі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com