Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Статті і корисна інформація » Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Спілкування – це багатогранний процес, що реалізується в різноманітних формах і вивчається різними науками (філософією, психологією, соціологією, педагогікою тощо). Цей процес містить: розвиток суспільства і суспільних відносин, формування, розвиток і соціалізацію особистості, створення і розвиток способів взаємодії, соціально-психологічну адаптацію людей, обмін емоціями, навчання, обмін інформацією та діяльністю, формування ставлення до себе, до інших людей і до суспільства в цілому [61, с.487].

Спілкування можна охарактеризувати як специфічну міжособистісну взаємодію людей як членів суспільства, представників певних соціальних груп, що здійснюється на основі відображення соціальної дійсності. Спілкування – це умова спільної діяльності. Завдяки спілкуванню досягається розподіл функцій між індивідами, включеними в спільну діяльність, узгодження індивідуальних зусиль, їхня координація, обмін досвідом, знаннями, спільне планування і діяльність, контроль за її результатами .

З численних термінів, що позначають труднощі у спілкуванні і розповсюдженні у повсякденному та науковому мовленні, можна виділити наступні: труднощі, порушення, дефекти, збої, розлади, перешкоди, психологічні, і власне комунікативні бар’єри. В. М. Куніцина виділяє три основних поняття – порушення, труднощі і бар’єри.

З приводу комунікативних бар’єрів найбільш повне сучасне дослідження належить В.Є. Залюбовській. Авторкою запропоноване наступне визначення: комунікативний бар’єр – це абсолютна чи відносна перешкода ефективному спілкуванню, суб’єктивно пережита чи реально наявна у ситуаціях спілкування, причинами якої є мотиваційно-операційні, індивідуально-психологічні, соціально-психологічні особливості тих, що спілкуються.

У Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті відзначається, що стратегічним завданням сучасної системи освіти є виховання творчої соціально активної особистості. Розвиток творчого потенціалу та інтелектуальних здібностей потребує перегляду мети освіти: вона має бути більш динамічною, пов’язаною з ініціативною поведінкою суб’єктів навчання.

Такі жорсткі вимоги соціального замовлення потребують нових підходів до організації навчання. Для досягнення поставленої мети необхідним залишається, з одного боку, пошук прийомів, засобів, методів активізації діяльності студентів і на цій основі розвиток їхнього творчого мислення та самостійності, а з іншого – попередження і подолання тих бар’єрів, які стоять на заваді успішного навчального процесу.

Ефективність професійної підготовки студентів у вітчизняних вищих навчальних закладах сьогодні суттєвим чином залежить не лише від використання інноваційних методів навчання та інформаційних технологій, але й від врахування соціально-психологічних чинників. Важливу роль серед останніх відіграють чинники, пов’язані з організацією ефективного спілкування викладачів, зокрема, з попередженням та подоланням комунікативних бар’єрів, які виникають в процесі взаємодії зі студентами.

Учасники навчально-виховного процесу стикаються з цілою низкою бар’єрів: комунікативних (фонетичних, семантичних, стилістичних, логічних), психологічних, знакових, тезаурусних, ситуативних, темпоральних. Одним із основних завдань викладача є їх виявлення, аналіз, попередження та подолання.

Хоча ролі викладача у цьому процесі приділяється недостатньо уваги, чинникам виникнення комунікативних бар'єрів та умовам їх подолання присвячено декілька ґрунтовних робіт, що зумовлює актуальність даного дослідження.

Все це визначило актуальність обраної теми дослідження: «Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами».

Мета дослідження: визначити особливості комунікативних бар’єрів, прийомів та засобів їх подолання у взаємодії викладача зі студентами.

Об'єктом дослідження є процес виявлення та подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Предмет – психолого-педагогічні аспекти виявлення та подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами.

У відповідності до об’єкту, предмету та мети дослідження був сформульований комплекс завдань:

1. Дати визначення й аналіз предмету дослідження у психолого-педагогічній та методичній літературі.

2. Розкрити сутність поняття «комунікативний бар’єр».

3. Визначити критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами.

4. Розробити та експериментально перевірити комплекс прийомів і засобів, щодо подолання комунікативних бар’єрів.

5. Зробити висновки та скласти методичні рекомендації, щодо прийомів та засобів подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Гіпотеза дослідження полягає в припущені того, що комунікативні бар’єри у взаємодії викладача зі студентами будуть майже відсутні, якщо цілеспрямовано використовувати комплекс прийомів та засобів щодо їх попередження й подолання.

Для перевірки гіпотези і розв’язання поставлених завдань було використано такі методи: теоретичні (аналіз проблеми на базі психолого-педагогічної та методичної літератури); емпіричні (констатувальний і формувальний експерименти; тестування, опитування); методи математичної статистики.

Наукова новизна дослідження полягає у здійснені аналізу теоретично-методологічних основ подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами. Обґрунтовані та експериментально підтверджені прийоми та засоби подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати створюють передумови для покращення процесу подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами. Результати магістерської роботи дозволяють покращити взаємодію викладача вищої школи зі студентами шляхом попередження та подолання комунікативних бар’єрів.

Основні результати дослідження були представлені на ІІІ науково-практичній Інтернет-конференції «Формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності».

Логіка дослідження зумовила структуру магістерської роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел із 90 найменувань, 6 додатків, 9 таблиць та 9 рисунків. Загальний обсяг магістерської роботи складає 116 сторінок.

Актуально про педагогіку:

Конспект уроку з використання кімнатних рослин
Квітка — видозмінений пагін. Будова і різноманітність квіток Мета. Продовжувати формувати в учнів поняття про рослинний організм, його органи. Сформувати поняття про квітку як репродуктивний орган рослини, що є видозміненим пагоном; розширити знання про будову квітки, біологічне значення її головни ...

Вікові особливості молодших школярів
Вступ до школи знаменує собою початок нового вікового періоду в життя дитини - початок молодшого шкільного віку, провідною діяльністю якого стає учбова діяльність. До 6 - 7 років підвищується рухливість нервових процесів, наголошується більше, ніж у дошкільників, рівновага процесів збудження і галь ...

Приклади навчальних планів занять з використанням проблемних ситуацій
Приклад навчального завдання № 2 Дисципліна « Менеджмент в землевпорядкуванні » Тема: Аналіз ситуації «Деякі проблеми лізингу в Україні» У статті (Ділова неділя. — 2007. — 21 травня. — № 28) розповідається про діяльність лізингових компаній різних форм власності: приватного фінансово-лізингового до ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com