Теоретико-методичні аспекти організації практичного навчання при вивченні студентами дисципліни "Механізація тваринництва"

Необхідність і важливість практичної підготовки фахівців інженерних спеціальностей для аграрного сектора на сьогоднішній день не можна поставити під сумнів або спростувати. Практичне навчання є важливим компонентом навчальної програми студентів і повинне наблизити майбутнього фахівця до виробничої сфери.

Сучасною освітою визначаються такі основні напрямки практичної підготовки студентів: навчальна, аудиторна, робота під час навчальної та виробничої практик, навчальна позааудиторна.

Можна визначити багато шляхів реалізації практичної підготовки у процесі навчання студентів. Тому наукові дослідження її оптимізації, вироблення засобів активізації практичних вмінь і навиків через різні важелі управління (мотиваційні, організаційні, фізіологічні та інші) є на сьогодні актуальними і необхідними. Необхідність підвищення ефективності практичної підготовки фахівців-аграріїв в сучасних умовах зумовили вибір теми дипломної роботи – «Теоретико-методичні аспекти організації практичного навчання при вивченні студентами дисципліни «Механізація тваринництва».

Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес у вищих аграрних навчальних закладах.

Предмет дослідження – організація практичного навчання при вивченні студентами дисципліни «Механізація тваринництва».

Метою дослідження є аналіз особливостей організації практичного навчання з дисципліни „Механізація тваринництва”.

Відповідно до мети було поставлено такі завдання дослідження:

– проаналізувати зміст та форми практичної підготовки студентів вищих аграрних навчальних закладів та з’ясувати її роль у фаховій підготовці майбутніх інженерів.

– розкрити місце дисципліни «Механізація тваринництва» у процесі підготовки фахівців спеціальності 6.091902 «Механізація сільського господарства».

– визначити та науково обгрунтувати педагогічні шляхи реалізації організаційно-методичного забезпечення практичної підготовки студентів-аграрників техніко-технологічних спеціальностей.

– виявити і проаналізувати основні організаційно-методичні умови та фактори, що впливають на ефективність практичної підготовки студентів у вищих аграрних навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації.

– розробити методику проведення практичного заняття.

– експериментально перевірити ефективність розробленої методики проведення практичних занять.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання фактичного матеріалу та висновків науково-педагогічними працівникам вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики України з метою поліпшення фахової підготовки інженерів, слухачів та студентів; у навчальному процесі вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації.

• Зміст практичної підготовки студентів в аграрних вищих навчальних закладах
• Форми та методи практичного навчання
• Фактори, що впливають на ефективність практичної підготовки молодших спеціалістів-аграрників
• Зміст, роль та місце дисципліни„ Механізація тваринництва” у підготовці майбутніх інженерів-механіків
• Організаційно-методичні основи практичного навчання студентів у процесі вивчення дисципліни “Механізація тваринництва”
• Методика проведення практичного навчання на тему: „Зрівноваження ротора молоткової дробарки та розміщення молотків на ньому”
• Методичні рекомендації щодо планування практичного навчання майбутніх фахівців із дисципліни «Механізація тваринництва»
• Умови та методика виконання експериментальної перевірки впливу методики проведення практичних занять на успішність студентів

Актуально про педагогіку:

Основні праці по проблемах самовиховання
Серед значних робіт по самовихованню я б хотіла вказати праці А.І.Кочетова, який двадцять п'ять років свого життя присвятив роботі над цією проблемою. В його популярній книзі "Як займатися самовихованням" розкривається вся теорія самовиховання, його цілі, задачі, прийоми і методи роботи н ...

Граматика та семантика українського орнаменту
Граматика українського декоративно-прикладного мистецтва ґрунтується на прийомах композиції і засобах виразності мистецького твору. Прийоми композиції розвивались і збагачувались у практичній діяльності багатьох поколінь народних майстрів, цехових ремісників та професійних митців. У різних народів ...

Введення самостійних курсів історії
На початку 30-х рр. в умовах формування в СРСР тоталітарного режиму виховання активної особистості перестало бути першочерговим завданням школи. Державі були потрібні кваліфіковані кадри і одночасно слухняні виконавці висунутих згори ідей. На перший план ставилося завдання підвищення рівня освіти, ...